КРЕАТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-356-9

Ключові слова:

креативність персоналу, інноваційно орієнтоване підприємство, управління змінами, лідерський потенціал, конкурентоспроможність, стратегічний розвиток

Анотація

У статті досліджено, що для досягнення стійкого та довгострокового розвитку інноваційно орієнтованого підприємства важливим є формування та розвиток креативності персоналу. Обґрунтовано, що саме креативний потенціал працівників забезпечує генерацію нових ідей, сприяє впровадженню інновацій та підвищує адаптивність підприємства до змін у зовнішньому середовищі. Визначено, що управління змінами є невід’ємною складовою розвитку сучасного підприємства, а ефективне використання креативності персоналу дозволяє мінімізувати опір змінам і підвищити результативність трансформаційних процесів.

Зазначено, що креативність персоналу включає в себе різні елементи, зокрема здатність до нестандартного мислення, відкритість до нових ідей, готовність до експериментів та постійного професійного розвитку. Важливо, щоб ці елементи підтримувалися організаційною культурою та лідерським потенціалом керівництва, що сприяє створенню сприятливого середовища для інновацій.

Доведено, що розвиток креативності персоналу відіграє ключову роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства, сприяє підвищенню ефективності діяльності, формує інноваційні переваги та забезпечує стійкість в умовах динамічних змін. Крім того, високий рівень креативності працівників полегшує процеси адаптації до змін, сприяє ефективному використанню ресурсів і формує основу для довготривалого успіху підприємства.

Завантаження

Опубліковано

27.08.2026

Як цитувати

ОЛІЙНИК, А., РАДІОНОВА, Я., БЕБКО, А., & ЛИТВИНОВ, Д. (2026). КРЕАТИВНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 356(4), 71-77. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-356-9