ІНСТИТУЦІЙНО-СЕГМЕНТАРНІ АСПЕКТИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Анотація

В статті здійснено аналіз розвитку окремих сегментів фінансового ринку України в контексті протікання процесів діджиталізації. Окреслено позиції сучасних закордонних та вітчизняних науковців щодо впливу діджиталізації на економічні та фінансові відносини. Виділено ключові диспропорції фінансового ринку на інституційному та сегментарному рівні. Зокрема, на інституційному рівні – тривале та безальтернативне домінування банків над небанківськими фінансовими інституціями; відсутність або мінімальний розвиток окремих видів фінансових установ; слабкість фондових бірж та біржової інфраструктури загалом; низький рівень фінансової інклюзії. На сегментарному рівні – дисбаланси в розвитку ринку кредитування, недостатній обсяг ринку корпоративних цінних паперів; слабкість сегментів лізингового кредитування, факторингових послуг тощо. Аргументовано, що у поствоєнному відновленні України фінансовий ринок має стати ефективним механізмом розподілу капіталів, тому важливо концептуально змінити акценти в його розвиткові на основі цифрових технологій. Встановлено, що на сьогодні учасники різних сегментів фінансово ринку адаптують власні стратегії до вимог цифрової економіки. Проте ступінь такої адаптації та рівень діджиталізації окремих сегментів фінансового ринку України суттєво відрізняється. Зазначені диспропорції багато в чому визначають і стратегічні перспективи різних сегментів вітчизняного фінансового ринку. Аналогічний висновок зроблено і щодо стратегії діджиталізації фінансових інституцій в Україні. Для багатьох фінансових установ діджиталізація діяльності стала однією із важливих конкурентних переваг, проте існують інші підходи – зокрема, в частині використання цифрових технологій  для недобросовісної конкуренції та системних порушень прав інвесторів та споживачів фінансових послуг.