ПОЛІТИКА ВІДКРИТОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ЄС ЯК ТРИГЕР ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ВИКЛИК РЕГУЛЯТОРНІЙ КООПЕРАЦІЇ

Автор(и)

  • Катерина ГУСАРОВА Київського національного університету імені Тараса Шевченка Автор https://orcid.org/0000-0001-8101-0363

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-322-5-54

Ключові слова:

стратегічна автономія, індустріальна політика, ринкові викривлення, ринкові провали, регуляторна кооперація, регуляторна конкуренція, міжнародна економічна політика, ЄС

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні інструментів політики стратегічної автономії Європейського Союзу з акцентом на проєктах, що становлять загальний європейський інтерес, та оцінці її впливу на розвиток індустріального потенціалу країн-членів в умовах загострення економічного суперництва на міжнародній арені, що супроводжується ерозією регуляторної кооперації. Відзначено, що інтенції ЄС щодо реалізації політики стратегічної автономії за своєю суттю керуються гаслом «Європейський Союз насамперед», яке посіло особливе місце в політиці стратегування розвитку після фінансової та боргової криз 2008–2012 років.  Курс на стратегічну автономію став реакцією на загострення економічного суперництва,  зростання економічного впливу Китаю у світі, включаючи китайські інвестиції в ЄС, проблеми багатостороннього економічного співробітництва, особливості реалізації американо-китайського співробітництва, зростання загроз техноглобалізму, протекціонізм США, заснований на міркуваннях національної безпеки, кризу довіри в ЄС та зростання популізму, наслідки пандемії та російсько-українську війну з 2014 року. Європейські цінності детермінують принципи надання державної допомоги та реалізації індустріальної політики, регламентують нові правила конкуренції та нову політику щодо даних, штучного інтелекту та інвестицій, що часто супроводжується прагненням посилити глобальний вплив ЄС та підвищити конкурентоспроможність європейської промисловості. Проведений аналіз інструментів політики стратегічної автономії і значення, яке покладається на проєкти, що становлять загальний європейський інтерес (IPCEI), засвідчує, що вони матимуть довгострокові наслідки для міжнародної торгівлі та міжнародних потоків капіталу. Стратегічна автономія передбачає репозиціонування ЄС по відношенню до його країн-партнерів у питаннях міжнародної торгівлі. Відзначено, що зміни у торговельній політиці мають цілу низку наслідків для добробуту та економічного зростання через статичні та динамічні ефекти. Проведено систематизацію інструментів викривлення ринку в процесі європейської реіндустріалізації з метою підвищення стратегічної автономії об’єднання. ) Встановлено переважання форм державної фінансової підтримки (субсидій та державної допомоги), а також закупівель та експортних обмежень, а також імпортного мита. Встановлено, що політика стратегічної автономії ЄС може сприяти поширенню практики застосування протекціоністської політики в країнах-партнерах ЄС, особливо в країнах із слабким інституційним потенціалом. Регуляторний потенціал стратегічної автономії, який сприяє ринковим викривленням, зазвичай, виправдовується безпековими вигодами для суспільства, етичними та екологічними міркуваннями,  ефектом добробуту для споживачів та підвищенням конкурентоспроможності виробників, втім прогнозовано, він неминуче продукуватиме втрати, які понесуть господарюючі суб’єкти внаслідок адаптації змін в практику виробництва, перегляд ланцюгів вартості і ланцюгів поставок, а також через юридичну невизначеність, пов'язану з тим, як розробляється та застосовується регулювання. Окреслене неминуче свідчить про ризики загострення регуляторної конкуренції в міжнародних масштабах.

Завантаження

Опубліковано

07.09.2023

Як цитувати

ГУСАРОВА, К. (2023). ПОЛІТИКА ВІДКРИТОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ЄС ЯК ТРИГЕР ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ВИКЛИК РЕГУЛЯТОРНІЙ КООПЕРАЦІЇ. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 322(5), 338-345. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-322-5-54