ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: ВІД ВОЄННОЇ АДАПТАЦІЇ ДО ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ТОЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

Анотація

У статті здійснено комплексну теоретико-емпіричну діагностику сучасного стану, динаміки та структури інноваційної активності аграрних підприємств України в умовах геополітичних, макроекономічних і воєнних шоків. Доведено, що впровадження інновацій трансформується з інструменту отримання надприбутків у фундаментальну умову виживання та операційної стійкості агробізнесу.Проаналізовано позиції України у світових інноваційних рейтингах (European Innovation Scoreboard, Global Innovation Index) та фінансову архітектуру інноваційних витрат із виявленням критичної залежності від власних коштів підприємств на тлі стагнації наукоємності ВВП (<0,4%). Оцінено катастрофічні масштаби руйнувань матеріально-технічної бази АПК (>12,1 млрд дол. прямих збитків) та фізичне знищення понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки. Досліджено структуру старіння машинно-тракторного парку, де частка комбайнів та тракторів віком понад 12 років сягає 42–67%, спричиняючи перевитрати ремонтних бюджетів та зниження сезонного наробітку.Систематизовано рівні цифровізації та впровадження точного землеробства (RTK-навігація, супутниковий NDVI-моніторинг, VRT-диференційоване внесення, FMIS/ERP-системи), обґрунтовано економічну ефективність обміру земельного банку та оптимізації ресурсокористування. Виявлено феномен «клаптикової діджиталізації» та ключові стримуючі фактори (зниження EBITDA, загрози РЕБ і мінування, брак кадрів). Сформовано інституційно-економічні важелі стимулювання інновацій: модель PAaaS («Точне землеробство як послуга»), сегментацію програми «5-7-9%» для технологічної модернізації, інтеграцію ДАР із кадастровими реєстрами та створення освітньо-інноваційних кластерів.