ФІНАНСОВИЙ КОМПЛАЄНС ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-358-44Ключові слова:
фінансовий комплаєнс, міжнародний бізнес, управління ризиками, AML/CFT, санкційний комплаєнс, податковий комплаєнс, належна перевірка, внутрішній контроль, RegTechАнотація
У статті здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування фінансового комплаєнсу як складової ефективної стратегії управління ризиками в міжнародному бізнесі. Актуальність дослідження зумовлена посиленням регуляторної фрагментації світового ринку, ускладненням санкційних режимів, зростанням вимог до протидії відмиванню коштів, антикорупційної доброчесності, податкової прозорості, сталого розвитку та належної перевірки контрагентів у глобальних ланцюгах створення вартості. Розкрито економічну сутність фінансового комплаєнсу як інтегрованої системи управлінських правил, процедур, контрольних дій, інформаційно-аналітичних інструментів і корпоративної культури, спрямованих на забезпечення відповідності фінансових рішень вимогам законодавства, міжнародних стандартів, договірних зобов’язань і етичних норм. Обґрунтовано, що фінансовий комплаєнс у міжнародному бізнесі не може розглядатися лише як формальна функція юридичного контролю, оскільки він безпосередньо впливає на вартість капіталу, доступ до банківського обслуговування, репутаційну стійкість, безперервність зовнішньоекономічних операцій і здатність підприємства запобігати фінансовим втратам. Систематизовано ключові напрями фінансового комплаєнсу: антикорупційний, AML/CFT, санкційний, податковий, валютний, контрактний, ESG-комплаєнс, комплаєнс фінансової звітності та комплаєнс контрагентської належної перевірки. Запропоновано авторський підхід до формування інтегрованої моделі фінансового комплаєнсу, що поєднує стратегічний, ризик-орієнтований, операційний, контрольний, цифровий і звітний контури. Доведено, що ефективність такої моделі залежить від поєднання ризик-апетиту, комплаєнс-культури, належної перевірки контрагентів, внутрішнього контролю, незалежного моніторингу, використання RegTech-рішень і регулярного перегляду політик відповідно до змін міжнародного регуляторного середовища. Отримані результати можуть бути використані у фінансовому менеджменті міжнародних компаній, банківських установ, експортно-орієнтованих підприємств, органів публічних фінансів та у подальших дослідженнях проблем ризик-менеджменту.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юлія АНАНЬЄВА (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.



