ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В УПРАВЛІННІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ЛАНДШАФТ ТА ЕВОЛЮЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У статті досліджено трансформацію тематичного поля штучного інтелекту в управлінні та визначено його структурні зміни. Інформаційну основу сформовано з метаданих наукових статей, проіндексованих у базі Scopus та відібраних із використанням методології PRISMA. Методичний інструментарій поєднує бібліометричний аналіз, аналіз спільної появи ключових слів, мережеву візуалізацію, тематичну кластеризацію та порівняння абсолютної й відносної представленості наукових тематичних кластерів у 2019–2022 та 2023–2025 рр. Встановлено прискорення розвитку досліджень ШІ в управлінні, розширення їх предметного охоплення та географії міжнародної наукової взаємодії. За результатами мережевого аналізу систематизовано чотири взаємопов’язані змістовні кластери, які охоплюють технологічно-аналітичне забезпечення управлінських рішень; управління людськими ресурсами, знаннями та організаційними процесами; операційний, проєктний і ризик-менеджмент; відповідальне врядування, етику та регулювання ШІ. Виявлено тісні взаємозв’язки між сформованими кластерами, що свідчить про поступове формування інтегрованого підходу до дослідження ШІ в управлінні. Порівняння часових періодів засвідчило структурне перегрупування тематичних пріоритетів: за одночасного абсолютного зростання всіх досліджуваних напрямів зменшується відносне домінування технологічної проблематики та посилюється увага до організаційних, людських, етичних і регуляторних аспектів. Особливо динамічно розвиваються напрями, пов’язані з генеративним ШІ, взаємодією людини та інтелектуальних систем, інноваціями, цифровою трансформацією, сталим розвитком і відповідальним управлінням. Визначено еволюційне зміщення дослідницького фокусу від технологічно-операційного використання ШІ до його управлінсько-організаційної інтеграції та подальшого становлення відповідального й людиноцентричного підходу. Отримані результати створюють підґрунтя для подальшого дослідження управлінських спроможностей щодо інтеграції ШІ, моделей взаємодії людини та інтелектуальних систем і механізмів відповідального використання ШІ.