ПІДТРИМКА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ: ПРОФІЛЬНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті обґрунтовано профільно-орієнтований підхід до добору інструментів підтримки розвитку малого підприємництва на сільських територіях, спрямований на перехід від уніфікованої моделі підтримки до її адресного формування з урахуванням специфічних можливостей та обмежень територіальних громад. Визначено, що результативність підтримки малого підприємництва значною мірою залежить від відповідності застосовуваних інструментів підприємницькому потенціалу громади та характеру бар’єрів, які обмежують його реалізацію.

Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання підприємницького потенціалу сільських громад за шістьма взаємопов’язаними складовими: ресурсною, людською, інституційною, інфраструктурною, соціальною та інноваційною. Особливістю методичного підходу є розмежування показників наявності ресурсів та показників рівня їх фактичного використання, що дає змогу ідентифікувати невикористані резерви підприємницького розвитку. Результати оцінювання запропоновано представляти за допомогою інтегрального індексу, структурного профілю підприємницького потенціалу та карти невикористаних резервів.

Обґрунтовано доцільність окремого оцінювання бар’єрного профілю громади та її позиціонування у матриці «потенціал – бар’єрність». Такий підхід дозволяє визначити тип громади, стратегічну орієнтацію підтримки та перейти до диференційованого добору пріоритетних інструментів. Сформульовано принципи профільно-орієнтованого добору та запропоновано алгоритм, який передбачає послідовне визначення профілю потенціалу, бар’єрів, перспективних напрямів підприємницької діяльності, добір відповідних інструментів та їх пріоритезацію з урахуванням очікуваної швидкості віддачі.

Апробацію запропонованого підходу здійснено на прикладі сільських територіальних громад Хмельницької області. Обґрунтовано диференціацію організаційних механізмів підтримки залежно від профілю громади: формування локальної інноваційної екосистеми, активацію невикористаних резервів шляхом застосування відповідних організаційних форм та консолідацію ресурсів на засадах спільного інвестування. Практичне значення підходу полягає у підвищенні обґрунтованості управлінських рішень органів місцевого самоврядування та раціоналізації використання обмежених ресурсів підтримки малого підприємництва.