МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Актуальність теми зумовлена масштабними внутрішніми міграційними процесами, спричиненими воєнними діями, та необхідністю забезпечення ефективного інформаційного супроводу соціальної адаптації ВПО. Метою статті є обґрунтування методичних підходів до моніторингу інформаційних потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у контексті формування та реалізації державної інформаційної політики України. Методологічний підхід спрямований на формування цілісного уявлення про механізми моніторингу інформаційних потреб ВПО та визначення напрямів удосконалення державної інформаційної політики. Матеріальною основою дослідження є нормативно-правові акти України, що регулюють інформаційні відносини, сферу публічного управління та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Використано аналітичні матеріали державних органів влади, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників. астосовано системний підхід для розгляду інформаційних потреб ВПО як складової державної інформаційної політики; порівняльний метод –для аналізу існуючих наукових підходів до моніторингу інформаційних потреб; структурно-функціональний метод – для визначення елементів системи моніторингу та їх взаємозв’язків. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до моніторингу інформаційних потреб, зокрема соціологічні, комунікаційні та управлінські підходи до збору й обробки даних. Окрему увагу приділено використанню анкетування, фокус-груп, експертних опитувань, аналізу великих даних та моніторингу поведінкових цифрових слідів як інструментів оцінювання інформаційних потреб. Визначено основні проблеми моніторингу інформаційних потреб ВПО, серед яких: фрагментарність інформаційних джерел, відсутність єдиної системи збору та інтеграції даних, недостатній рівень міжвідомчої координації, а також обмежена доступність цифрових сервісів для окремих категорій населення. Обґрунтовано доцільність впровадження комплексної системи моніторингу на основі цифрових платформ, розвиток інтегрованих баз даних, використання інструментів штучного інтелекту для аналізу інформаційних потреб, а також посилення людиноцентричного підходу в державному управлінні. Наголошено на важливості регулярного оновлення методичних підходів для забезпечення ефективного моніторингу інформаційних потреб ВПО, що є перспективним напрямом досліджень.