ЕВОЛЮЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Анотація

Становлення та сталий розвиток національної банківської системи країни є важливим чинником забезпечення фінансової стабільності та економічної безпеки держави. Актуальність дослідження еволюції національної банківської системи України зумовлена необхідністю глибокого розуміння механізмів її адаптації до сучасних макроекономічних умов та пошуку ефективних стратегій подальшого розвитку. Метою даної статті є дослідження еволюції національної банківської системи України та вивчення перспектив її розвитку в умовах макроекономічної турбулентності, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму управління вітчизняним банківським сектором у період післявоєнного відновлення. Дослідженням встановлено, що в процесі еволюції національна банківська система України пройшла сім етапів: етап 1 (1991-1994 рр.), на якому почалося формування мережі українських комерційних банків як складової національної банківської системи України; етап 2 (1994-1999 рр.), на якому почалося акціонування державних банків, утворення нових комерційних банків із розширенням приватного капіталу, створення значної кількості невеликих банків, зорієнтованих на отримання надприбутка на тлі гіперінфляції в країні; етап 3 (2000 р. – перше півріччя 2008 р.), на якому відбулося впровадження інструментів експансіоністської монетарної політики, погіршення якості менеджменту банків, банкрутство значної кількості комерційних банків, зростання кількості банків з іноземним капіталом; етап 4 (друге півріччя 2008 р. – 2013 рр.), на якому відбулося знецінення національної валюти (гривні), відтік портфельних інвестицій нерезидентів, конверсія короткострокових облігацій внутрішньої державної позики і як результат “заморожування” частини фінансових активів; етап 5 (2014 – 2019 рр.), на якому було спрощено доступ до інвестиційних ресурсів західних інвесторів, здешевлення банківських кредитів, збільшення зовнішньої залежності банківської системи та каналів впливу нестабільності на міжнародних фінансових ринках; етап 6 (2020-2021 рр.), на якому застосовувалися інструменти рестриктивної монетарної політики, а саме підвищення облікової ставки та ставки обов’язкового резервування, обмеження емісії грошей, встановлення адміністративних та юридичних бар’єрів для проведення операцій з цінними паперами; етап 7 розпочався з введенням воєнного стану (24 лютого 2022 р.) і триває досі. Визначальними рисами сьомого етапу є незначне зменшення кількості комерційних банків як заснованих на приватному капіталі внутрішніх інвесторів, із іноземним капіталом, зниження ефективності та прибутковості вітчизняних банків при одночасному збільшенні та укріпленні позицій іноземних фінансово-кредитних інституцій на ринку фінансових послуг України. Для подальшої стабілізації та розвитку національної банківської системи України пропонуються такі напрями: активізація кредитування реального сектору та інновацій, цифровізація банківських послуг та посилення кібербезпеки, розширення механізмів гарантування вкладів фізичних осіб, що у перспективі створить основу для фінансової інклюзії та побудови сучасної диджитал-банківської інфраструктури.