РОЛЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОВГОСТРОКОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-354-31Ключові слова:
операційний менеджмент, ефективність операційних процесів, конкурентоспроможність підприємства, управління стратегічним розвитком бізнесу, Agile-цикл, PDCA, безперервне вдосконаленняАнотація
У статті досліджено роль ефективності операційних процесів як ключового чинника забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та стратегічного розвитку підприємства. Обґрунтовано, що в умовах посилення конкурентного тиску та цифровізації економіки операційна діяльність набуває стратегічного виміру, перетворюючись із суто технічної функції на системний інструмент формування стійких ринкових переваг.
Розкрито сутність операційної ефективності як комплексної економічної характеристики, що відображає ступінь результативності бізнес-процесу у співвідношенні з ресурсами, часом та якістю вихідного результату. Систематизовано шість ключових груп факторів впливу на ефективність операційних процесів: технологічні, організаційно-управлінські, ресурсні, кадрові, інформаційно-аналітичні та стандартизаційні (нормативно-регламентні). Визначено інструментарій та індикатори вимірювання результативності для кожної з груп.
На основі аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових праць підтверджено наявність статистично значущої позитивної кореляції між операційною ефективністю та конкурентоспроможністю підприємств. Обґрунтовано, що оптимізація операційних процесів забезпечує зниження питомих витрат, підвищення якості, гнучкість реагування та здатність конкурувати у стратегічних вимірах диференціації та інновацій.
Як основний науковий результат розроблено авторську модель – Agile-цикл операційної ефективності у стратегічному розвитку підприємства, що включає шість послідовних етапів. Модель синтезує концепції PDCA, Dynamic Capabilities та Agile-управління, реалізує принцип ітеративно-спіральної природи вдосконалення та передбачає інституціоналізовані критерії переходу між етапами. Принциповою відмінністю від класичних підходів є інтеграція стратегічного контуру управління (оцінка конкурентної позиції та модернізація операційної моделі), що забезпечує органічний взаємозв'язок між операційним і стратегічним рівнями управління підприємством.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Геннадій КАПІНОС, Катерина ЛАРІОНОВА, Валерія КЛОЧКО-ДОЛЯ (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.



