УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ BANI: МІЖНАРОДНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКО-ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Автор(и)

  • Яна РАДІОНОВА Полтавський державний аграрний університет Автор https://orcid.org/0000-0001-9869-0940
  • Давід СОТТО-МАЙОР МАШАДУ Атлантичний університетський інститут Вища школа охорони здоров’я «Атлантика», Автор https://orcid.org/0000-0002-2485-7987

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-354-50

Ключові слова:

модель BANI, управління закладами вищої освіти, інституційна стійкість, управління міжнародними проєктами, програма Erasmus+, інтернаціоналізація університетів, цифрова трансформація у вищій освіті, управління ризиками у ЗВО, порівняльний аналіз

Анотація

У статті проаналізовано розвиток міжнародної проєктної діяльності закладів вищої освіти в умовах зростаючої складності зовнішнього середовища на основі концептуальної рамки моделі BANI. У сучасних умовах університети дедалі частіше стикаються із системною крихкістю, організаційним тиском і нелінійністю управлінських процесів, що зумовлює необхідність трансформації традиційних підходів до управління.

Міжнародна проєктна діяльність, зокрема в межах програми Erasmus+, стає не лише інструментом інтернаціоналізації, а й важливим механізмом підвищення інституційної стійкості та адаптивності. Про це свідчать зростання кількості міжнародних партнерств, активізація участі у грантових програмах та посилення ролі проєктно-орієнтованого управління в розвитку університетів.

Дослідження базується на порівняльному аналізі Полтавського державного аграрного університету (Україна) та Atlântica – Instituto Universitário (Португалія). Встановлено, що міжнародна проєктна діяльність в обох установах демонструє тенденцію до розширення, однак суттєво відрізняється за рівнем структурної формалізації, цифровізації та управлінських практик.

Український кейс характеризується високою активністю подання заявок і швидким розширенням міжнародних партнерств, що водночас супроводжується зростанням навантаження та недостатнім рівнем інституціоналізації процесів управління проєктами. Натомість португальський кейс демонструє більш збалансований підхід, який поєднує диверсифікацію джерел фінансування, часткову інституціоналізацію проєктного менеджменту та використання гнучких цифрових інструментів.

Визначено, що ефективність міжнародної проєктної діяльності залежить від низки ключових факторів, зокрема диверсифікації партнерств, інституціоналізації управлінських процесів, впровадження практик управління ризиками та рівня цифровізації. На основі цих факторів запропоновано концептуальну модель управління університетом, стійкого до викликів BANI, а також індекс BANI-стійкості для оцінювання адаптивності інституцій.

Результати дослідження підтверджують, що міжнародні проєкти сприяють підвищенню стійкості та конкурентоспроможності закладів вищої освіти і виступають стратегічним інструментом їх адаптації в умовах складного та динамічного середовища.

Завантаження

Опубліковано

28.05.2026

Як цитувати

РАДІОНОВА, Я., & СОТТО-МАЙОР МАШАДУ, Д. (2026). УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ BANI: МІЖНАРОДНІ ПРОЄКТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКО-ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ АНАЛІЗ). Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 354(3), 364-371. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-354-50