ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД

Анотація

Актуальність дослідження детермінована критичною необхідністю наукового обґрунтування шляхів підвищення економічної спроможності територіальних громад (ТГ) в умовах системної кризи, спричиненої військовою агресією. Втрата ключових виробничих потужностей, порушення логістики та масова міграція населення вимагають перегляду традиційних підходів до місцевого економічного розвитку.

Метою статті є теоретичне узагальнення підходів до забезпечення місцевого економічного розвитку територіальних громад, а також визначення основних інструментів та механізмів підвищення економічної спроможності громад через комплексний порівняльний аналіз теоретичних концепцій із практичними емпіричними даними.

Дослідження базується на зіставленні двох ключових теоретичних площин. З одного боку, концепція Л. Пронько визначає ТГ як фундаментальні ланки національної економіки, наголошуючи на необхідності реалізації семи ключових механізмів сталого розвитку, серед яких домінуючу роль відведено залученню інвестицій, стимулюванню МСБ та генерації інновацій.

З іншого боку, концепція Г. Джегура та А. Стілла систематизує кризові виклики, які мають універсальний характер для всіх громад в умовах військового конфлікту:

Методологія дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі та синтезі теоретичних положень із емпіричними даними на прикладі Харківської області та м. Харкова. Проаналізовані дані включають: фінансову динаміку (структура та обсяги фінансування програм Стратегії розвитку Харківської області); емпіричні показники (динаміка відновлення споживчого ринку м. Харкова); інституційний аспект (аналіз механізму розробки Плану реалізації Стратегії із залученням широкого кола стейкхолдерів).

Аналіз фінансування Стратегії розвитку Харківщини виявив критичну залежність регіону від централізованого бюджетного забезпечення.

Емпіричні показники функціонування споживчого ринку м. Харкова продемонстрували виняткову життєздатність бізнесу та здатність до швидкого відновлення:

Наукова новизна статті полягає у комплексному зіставленні нормативно-теоретичних стратегічних пріоритетів із реальними фінансово-емпіричними показниками діяльності прифронтової ТГ.