МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЇХ СТРАТЕГІЧНИМ РОЗВИТКОМ

Анотація

У статті досліджено теоретичні та методичні аспекти управління стратегічним розвитком підприємств будівельної галузі в умовах кризового середовища. Узагальнення наукових підходів до трактування поняття «стратегічна стійкість підприємства» дозволило встановити, що дана категорія розглядається як багатовимірна характеристика діяльності підприємства, що відображає його здатність забезпечувати досягнення стратегічних цілей, адаптуватися до динамічного середовища, формувати та зберігати конкурентні переваги, підтримувати фінансову стабільність і забезпечувати системну цілісність розвитку. Встановлено, що стратегічна стійкість має динамічний характер і проявляється як здатність підприємства до адаптивних, інноваційних та проактивних трансформацій в умовах невизначеності.

У результаті дослідження запропоновано систему складових стратегічної стійкості підприємства, що включає фінансову, операційну, ринкову, інноваційно-технологічну, кадрову та управлінську складові. Кожна з них відображає окремий стратегічний вимір життєздатності підприємства та характеризує різні аспекти забезпечення його довгострокового розвитку. Для проведення діагностики стратегічної стійкості підприємств будівельної галузі запропоновано методичний підхід до її оцінювання, що ґрунтується на використанні системи нормованих показників та інтегрального індексу. Методика передбачає нормування показників за шкалою від 0 до 1, розрахунок інтегральних значень кожної складової на основі середнього арифметичного нормованих показників, а також визначення узагальненого інтегрального показника стратегічної стійкості підприємства. Особливістю запропонованого підходу є інтеграція кількісних показників фінансової, операційної, ринкової, інноваційно-технологічної та кадрової складових із якісною оцінкою управлінської складової, що визначається на основі експертного анкетного опитування.