ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне теоретико-аналітичне дослідження інформаційної політики як системоутворювального інструменту державного управління в умовах цифровізації суспільних, політичних та управлінських процесів. Доведено, що в сучасному інформаційному суспільстві інформація набуває статусу стратегічного ресурсу держави, а ефективна інформаційна політика стає необхідною умовою забезпечення результативності публічного управління, стабільності інституційної системи та демократичного розвитку. У роботі узагальнено наукові підходи до визначення сутності, змісту та функціонального призначення державної інформаційної політики, а також визначено її місце в структурі механізмів публічного управління. Особливу увагу приділено аналізу впливу цифровізації на трансформацію форм, методів і інструментів реалізації інформаційної політики, зокрема через запровадження електронного урядування, цифрових сервісів, платформ електронної демократії та сучасних каналів публічної комунікації між органами влади й громадянами. Обґрунтовано, що цифрове середовище істотно розширює можливості держави щодо оперативного інформування, зворотного зв’язку та залучення громадськості до процесів ухвалення управлінських рішень, водночас актуалізуючи проблеми інформаційної безпеки, дезінформації та маніпулятивного впливу на суспільну свідомість. Проаналізовано інституційно-правові механізми формування та реалізації інформаційної політики, визначено їх особливості на національному та місцевому рівнях публічного управління, а також роль органів державної влади й місцевого самоврядування у формуванні єдиного інформаційного простору. Значну увагу зосереджено на безпековому вимірі інформаційної політики в умовах гібридних загроз та воєнного стану, де вона виступає інструментом захисту національних інтересів, зміцнення суспільної стійкості та протидії інформаційним операціям. Окремо розглянуто євроінтеграційний контекст реалізації державної інформаційної політики України, який передбачає адаптацію управлінських підходів до європейських стандартів відкритості, прозорості та підзвітності, а також використання інформаційних механізмів для формування суспільної підтримки реформ і позитивного міжнародного іміджу держави. Зроблено висновок, що в умовах цифровізації інформаційна політика набуває комплексного, міждисциплінарного характеру та виступає важливим чинником підвищення ефективності державного управління, інституційної спроможності публічної влади, суспільної довіри та сталого розвитку держави.