ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ МИТНІ ЕКСПЕРТИЗИ У СВІТЛІ ІННОВАЦІЙ У ТЕХНОЛОГІЇ ВОЛОКНИСТИХ МАТЕРІАЛІВ

Анотація

Вироблення однакових підходів за всіма напрямами взаємодії та діяльності структурних підрозділів Державної митної служби, зокрема щодо застосування ТН ЗЕД. У статті представлено результати дослідження та аналіз проблемних питань ідентифікаційних митних експертизи у світлі сучасних інновацій у технології волокнистих матеріалів. Показано, що товари розділів VIII, X, XI, XI і XII ТН ЗЕД переважно виготовляють з волокнистих матеріалів - зі шкіряних волокон, з целюлозних волокон, з текстильних волокон - одяг, взуття, галантерейні товари, сумки, аксесуари тощо. При проведенні ідентифікаційних експертиз саме цих товарів важливо мати науково обґрунтовану методичну базу та однаковий підхід до проведення ідентифікаційних досліджень. Відсутність на сьогоднішній день єдиної методичної розробки часто спричиняє певний ризик під час ідентифікації та можливість помилки, а це, як відомо, своєю чергою призводить до негативної судової практики, недонадходження митних платежів. У процесі проведення митних експертиз перед митними експертами виникає низка проблем ідентифікації на основі органолептичної оцінки зовнішнього огляду відповідно до ТН ЗЕД товарів, вироблених з натуральних і «композиційних шкір», тому що іноді «композиційна шкіра» має зовнішню схожість із натуральною шкірою, особливо зі спилком натуральної шкіри, а сучасні технології дають змогу отримати з низькоякісного спілку нові матеріали з поліпшеними механічними властивостями і «живою» структурою лицьової поверхні. Проаналізовані фактори, що впливають на результати проведення ідентифікаційної експертизи товарів за ТН ЗЕД (оптимальна кількість ідентифікаційних ознак; достатня кількість методів дослідження; узгодженість у застосуванні єдиної термінології при описі товарів та ідентифікаційних ознак). Зроблено висновок щодо існування потреби у виробленні єдиних підходів до питань, що стосуються термінології щодо характеристик товарів, які забезпечують їхню безпеку та якість і які регламентують нормативні документи та унеможливлюють появи помилки, тобто неправильної класифікації та, відповідно, неправомірного застосування заходів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.