НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЗВО

Анотація

Сучасна система вищої освіти перебуває під впливом глибоких трансформацій, зумовлених глобалізацією, цифровізацією, демографічними змінами та динамікою ринку праці. У цих умовах заклади вищої освіти мають не лише забезпечувати стабільне функціонування, а й формувати ефективні стратегії розвитку, здатні забезпечити їхню конкурентоспроможність на національному та міжнародному рівнях. Посилення конкуренції за абітурієнтів, наукові кадри й фінансові ресурси потребує гнучких управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості освітніх послуг, інноваційність, розвиток міжнародного партнерства та формування сильного бренду університету.

Особливої актуальності це питання набуває для українських ЗВО, які діють в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів та інтеграції у Європейський освітній простір. Згідно зі «Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки», ключовими пріоритетами є цифровізація, інтернаціоналізація, розвиток науки й фінансова стійкість, що визначають конкурентоспроможність університетів. Це обґрунтовує потребу у розробці теоретичних і практичних підходів до формування стратегії розвитку ЗВО, орієнтованої на відповідність сучасним світовим тенденціям.

Проблемним залишається питання ефективного використання інструментів стратегічного управління — Balanced Scorecard, KPI, бенчмаркінгу, а також слабка взаємодія з бізнесом і державними інституціями. Наявний розрив між теорією управління конкурентоспроможністю та практикою її реалізації знижує потенціал українських університетів у глобальному освітньому середовищі.

Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад і формування конкурентоспроможної стратегії розвитку закладів вищої освіти з урахуванням глобальних тенденцій і національних особливостей. Конкурентоспроможність ЗВО охоплює якість освітніх програм, науковий потенціал, рівень цифровізації, фінансову стабільність, міжнародну співпрацю та репутаційний капітал. Стратегічні напрями її підвищення включають цифрову трансформацію, інтернаціоналізацію, інноваційний розвиток і брендинг, що забезпечує гармонізацію української освіти з європейськими стандартами.

Отже, конкурентоспроможність університетів є багатофакторною категорією, формування якої вимагає системного підходу, синергії внутрішніх ресурсів і зовнішніх можливостей. Її зміцнення є запорукою стійкого розвитку та інтеграції України у глобальний освітньо-науковий простір.