ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЗА УМОВ ВІЙНИ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження ключових економічних і соціальних ефектів інноваційної діяльності як визначального чинника структурної модернізації національної економіки. Визначено місце України на міжнародній арені за рівнем інноваційного розвитку на основі системи інтегральних показників: Глобального інноваційного індексу, Глобального індексу стійкої конкурентоспроможності, Зведеного інноваційного індексу, Глобального індексу конкурентоспроможності талантів, Глобального індексу екосистеми стартапів та Індексу відтоку людського капіталу. Здійснено ґрунтовний порівняльний аналіз фінансового забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні, зокрема динаміки частки витрат на інновації у ВВП, структури фінансування за джерелами та галузевими напрямами, у контексті світових тенденцій і стандартів ЄС. Розглянуто напрями розвитку міжнародного інноваційного співробітництва України в умовах повномасштабного вторгнення. Досліджено особливості інноваційного розвитку експортоорієнтованих секторів економіки, визначено роль високотехнологічного експорту як драйвера зростання національної конкурентоспроможності. Окрему увагу приділено інноваційному потенціалу оборонно-промислового комплексу України, зокрема перспективам експорту озброєння як результату високотехнологічних розробок. Проаналізовано передумови та специфіку інноваційної діяльності в аграрно-промисловому комплексі, визначено основні етапи становлення аграрного сектору залежно від рівня технологічної модернізації. Наведено приклади успішних практик упровадження інновацій провідними компаніями АПК. Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності інноваційної політики України в умовах воєнного та післявоєнного відновлення.