КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ ЕКСТРЕНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ГАЛУЗІ ІТ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз особливостей ухвалення екстрених управлінських рішень в ІТ-галузі України в умовах зростаючої невизначеності, спричиненої воєнним станом та динамічними змінами технологічного ландшафту. На основі критичного аналізу теоретичного доробку світових (М. Алле, Д. Канеман, Г. Саймон) та вітчизняних науковців обґрунтовано, що класичні моделі раціонального вибору є недостатніми для опису реальної практики управління. Показано, що ефективність кризових рішень безпосередньо залежить від здатності менеджменту поєднувати гнучкість, адаптивність та ґрунтовний аналітичний базис, що вимагає міждисциплінарного підходу до проблеми.

Проведене опитування серед працівників українських ІТ-компаній дозволило ідентифікувати ключові перешкоди, з якими вони стикаються: брак інформації (на який вказали 51,0 % респондентів), несформульовані цілі (25,0 %) та психологічний бар'єр у вигляді остраху помилки (12,5 %). Виявлено, що відповідальність за ухвалення рішень в ІТ-секторі значною мірою покладається на себе (60,4 % опитаних), що підкреслює високу індивідуальну залученість, тоді як автоматизовані системи майже не використовуються як основний інструмент (2,1 %).

Досліджено, що в умовах війни найбільш затребуваними технологічними інструментами виявилися хмарні технології (16,7 %), машинне навчання та AI (14,6 %) та аналіз даних у реальному часі (12,5 %), що свідчить про орієнтацію на стабільність та безперервність бізнес-процесів. Загальний аналіз показав, що ухвалення рішень відбувається в умовах помірної та високої невизначеності, а основними факторами, що допомагають залишатися зібраним, є попередній досвід та чіткий алгоритм дій. Зроблено висновок, що для підвищення стійкості ІТ-сектору необхідно впроваджувати комплексні системи, які б інтегрували як технологічні інструменти, так і суб'єктивні фактори, такі як стресостійкість та професійний досвід. Отримані результати є емпіричною основою для формування ефективних тренінгів та методологій, спрямованих на зміцнення економічної безпеки підприємств.