СПЕЦИФІКА ЛІДЕРСТВА В УПРАВЛІННІ СТЕЙКХОЛДЕРСЬКОЮ ВЗАЄМОДІЄЮ В ПРОЄКТАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Анотація

Післявоєнне відновлення економіки України потребуватиме значних ресурсів. Відновлення має вестись з урахуванням глобальних трендів у побудові моделей ведення бізнесу. Така модель має технологічно відповідати викликам глобального «зеленого переходу», що дозволить підприємцям зайняти конкурентні позиції в структурі міжнародного поділу праці. Масштабність і складність реалізації відповідних проєктів розвитку потребує ефективного лідерства, здатного не тільки сформувати привабливу модель майбутнього, а й залучити до реалізації планів усіх зацікавлених осіб. Охарактеризовано специфіку мотиваційної функції лідерства у роботі з послідовниками. Аргументовано, що вона важлива для забезпечення ефективності стейкхолдерської взаємодії при реалізації проєктів розвитку. Запропоновано авторське трактування терміну «мотиваційний потенціал лідера» співвідносно роботи зі стейкхолдерами. Підкреслено необхідність адекватного методологічного обґрунтування способів позиціювання різних груп стейкхолдерів у середовищі діяльності підприємства. Необхідно релевантно оцінити не тільки співвідношення їх інтересів, а й сили впливу на прийняття рішень. Це забезпечить порівняльну оцінку їх переваг для підприємства загалом і відповідність інтересів проєктам розвитку. Сформовано авторський науковий підхід до позиціювання стейкхолдерів підприємства з урахуванням сили їх впливу і місця у прийнятті рішень щодо проєктів сталого розвитку. Розуміння сили впливу різних груп стейкхолдерів на прийняття рішень дає змогу обирати валентні способи задоволення інтересів тих із них, які можуть бути найбільш корисними для реалізації визначених цілей на кожному етапі реалізації проєктів розвитку.