МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Автор(и)

  • Оксана РОМАНЕНКО Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова Автор https://orcid.org/0009-0002-4304-9552

DOI:

https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-358-22

Ключові слова:

сталий розвиток підприємства, економічний механізм, методологічні засади, управління підприємством, концептуальна модель, ESG, стейкхолдерський підхід, корпоративне управління

Анотація

У статті досліджено методологічні засади формування економічного механізму сталого розвитку підприємства в умовах посилення впливу економічних, соціальних, екологічних, інституційних і технологічних викликів. Обґрунтовано, що забезпечення сталого розвитку потребує переходу від фрагментарного використання окремих управлінських інструментів до формування цілісного економічного механізму, здатного забезпечити узгодження стратегічних цілей, управлінських функцій, ресурсного забезпечення та очікуваних результатів розвитку підприємства.

Метою дослідження є обґрунтування методологічних засад формування економічного механізму сталого розвитку підприємства та розроблення його концептуальної моделі. Методологічною основою дослідження є системний, процесний, комплексний, адаптивний і стейкхолдерський підходи, а також методи наукової абстракції, аналізу, синтезу, порівняння, систематизації та концептуального моделювання.

У дослідженні уточнено сутність поняття «економічний механізм сталого розвитку підприємства», який запропоновано розглядати як адаптивну систему взаємопов'язаних принципів, функцій, методів, інструментів, важелів і ресурсів управління, спрямовану на забезпечення збалансованого економічного, соціального, екологічного, інноваційного та інституційного розвитку підприємства. На відміну від існуючих підходів, запропоноване трактування ґрунтується на розумінні економічного механізму як відкритої динамічної системи управління, здатної адаптуватися до змін зовнішнього середовища, забезпечуючи узгодження стратегічних пріоритетів розвитку та інтересів стейкхолдерів.

Розроблено концептуальну модель економічного механізму сталого розвитку підприємства, яка інтегрує методологічні підходи, суб'єкти та об'єкт управління, управлінські функції, методи й інструменти реалізації, ресурсне забезпечення, складові сталого розвитку, систему оцінювання результативності та механізм зворотного зв'язку в єдину систему управління. Особливу увагу приділено взаємодії економічної, соціальної, екологічної, інноваційної та інституційної складових, інтеграція яких забезпечує синергетичний ефект, підвищує стійкість підприємства, його конкурентоспроможність та здатність до довгострокового розвитку.

Систематизовано функціональне призначення кожної складової запропонованого економічного механізму за її роллю в системі управління, основними інструментами реалізації та очікуваними результатами функціонування. Доведено, що ефективність механізму визначається узгодженістю управлінських рішень, достатністю ресурсного забезпечення, використанням сучасних управлінських інструментів, цифрових технологій, практик корпоративної соціальної відповідальності, принципів ESG та безперервним моніторингом ключових показників ефективності.

Наукова новизна дослідження полягає в розробленні комплексного концептуального підходу до формування економічного механізму сталого розвитку підприємства, який ґрунтується на інтеграції методологічних підходів, управлінських функцій, ресурсного забезпечення та системи оцінювання результативності в єдину адаптивну модель управління. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості його використання підприємствами різних видів економічної діяльності під час розроблення стратегій сталого розвитку, удосконалення систем корпоративного управління, підвищення ефективності використання ресурсів, зміцнення конкурентних переваг і забезпечення довгострокового сталого розвитку.

Завантаження

Опубліковано

29.10.2026

Як цитувати

РОМАНЕНКО, О. (2026). МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 358(5), 184-191. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2026-358-22