СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ МІСЬКОГО ТРАНСПОРТУ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ НАПРЯМІВ І ВИМІРІВ У ФОРМУВАННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

Метою статті є обґрунтування концептуальних засад формування стратегічних рішень щодо розвитку підприємств міського транспорту з урахуванням взаємозв'язків між основними напрямами й вимірами їхньої діяльності, ресурсних та управлінсько-інституційних обмежень і впливу стейкхолдерів. У дослідженні використано методи аналізу й синтезу, системного підходу, узагальнення та концептуального моделювання. Визначено основні виміри розвитку підприємств міського транспорту, які необхідно враховувати під час обґрунтування стратегічних рішень: фінансово-економічну стійкість, соціальну результативність, операційну ефективність, розвиток ресурсного потенціалу та екологічну відповідальність. Розкрито взаємозв'язки між зазначеними вимірами, які можуть створювати передумови для взаємного посилення результатів або спричиняти суперечності через конкуренцію за ресурси. Обґрунтовано необхідність оцінювання не лише очікуваних результатів окремих управлінських рішень, а й їхніх можливих наслідків для різних сфер діяльності підприємства. Визначено роль стейкхолдерів, зокрема органів місцевого самоврядування, у формуванні умов реалізації стратегічних рішень. Уточнено концептуальну модель стратегічного управління розвитком підприємств міського транспорту, яка передбачає комплексне врахування взаємозв’язків між напрямами й вимірами розвитку, ресурсних та управлінсько-інституційних обмежень і впливу стейкхолдерів у процесі формування, реалізації, оцінювання та коригування стратегічних рішень. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання під час розроблення стратегій розвитку підприємств міського транспорту, обґрунтування управлінських альтернатив і визначення послідовності заходів.