НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті обґрунтовано напрями удосконалення інтелектуально-інноваційної активності персоналу підприємств в умовах діджиталізації та запропоновано прості економіко-математичні моделі для її оцінювання і планування, які можна реалізувати в електронних таблицях. Інтелектуально-інноваційну активність персоналу визначено як сукупність дій працівників щодо генерування, обміну, просування та впровадження нових ідей, знань і рішень, підсилену можливостями цифрового середовища; виокремлено чотири її етапи та цифрові інструменти, що підсилюють кожен з них. Запропоновано інтегральний індекс інтелектуально-інноваційної активності як зважену суму шести нормованих показників: частки авторів пропозицій, кількості впроваджених пропозицій, обсягу цифрового навчання, рівня цифрових компетентностей, частки нової продукції та поширеності цифрових інструментів колаборації, а також коефіцієнт пріоритетності показників, що визначає першочергові заходи. Для диференціації заходів розроблено матрицю «мотивація – цифрові компетентності», яка поділяє персонал на чотири групи: інноваторів, потенційних, досвідчених пасивних і пасивних працівників. Швидкість поширення цифрових практик серед персоналу описано покроковою моделлю поширення нововведень. На умовному прикладі показано, що індекс активності може зрости з 0,45 до 0,71, переміщення частини працівників між групами матриці збільшує кількість інноваційних пропозицій на 26 %, а поєднання навчання з наставництвом скорочує строк охоплення 80 % працівників новою цифровою практикою з 27 до 12 місяців. Сформовано шість напрямів удосконалення інтелектуально-інноваційної активності персоналу та дорожню карту їх впровадження.