ВПЛИВ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ: МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

У статті проаналізовано гібридні загрози економічній безпеці України, зокрема в умовах російської широкомасштабної агресії. Адаптація національної економіки до викликів воєнного часу іде за сценарієм швидше децентралізованого ніж централізованого підходу. Певні ознаки протекціонізму чи, швидше, поняття, яке деякі дослідники називають “економічним націоналізмом”, обмежено спостерігаються, але не мають суттєвого впливу на ситуацію. Натомість підвищення ставок зборів і податкових платежів, погіршення умов для ведення підприємницької діяльності, воєнні ризики, відсутність прозорої системи оподаткування, підтримки малого та середнього бізнесу нівелюють потенціал останніх у якості опори для національної економіки.

Адаптацію системи державного управління України до функціонування в умовах несприятливого впливу воєнних факторів, зокрема у сфері економіки та в питаннях захисту економічної безпеки держави, не можна назвати зовсім невдалою, про що свідчить уже сам факт існування цієї економіки та відсутності повного дефолту національної валюти. Поряд з цим, процес адаптації  проходить в умовах не лише зовнішніх загроз, включно з економічною агресією ворога, завданням воєнних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури, об’єктах економіки та виробництва, які не є воєнними цілями, але і за внутрішніх несприятливих умов: повільна адаптація необхідної нормативно-правової бази, відсутність політичної волі брати на себе відповідальність, а часто – і компетентності суб’єктів владних повноважень, систематична корупція та зловживання службовим чи посадовим становищем у безпрецедентних масштабах. Процеси цифрової трансформації постають фактором асиметричної відповіді сучасним викликам у сфері економічної безпеки України, який, однак, може бути ефективним лише за дотримання низки необхідних умов.