СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-28Ключові слова:
стратегічне управління, фінансова безпека, соціальна економіка, стратегічний підхід, фінанси, економічна система, ефективність функціонування підприємства, фінансовий аналізАнотація
Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності застосування стратегічного підходу до управління фінансовою безпекою підприємств в умовах формування соціальної економіки. Забезпечення фінансової безпеки підприємств дає можливість не тільки отримувати прибутки, а й підвищувати зайнятість та добробут населення, а також більш активно приймати участь у вирішенні соціальних проблем суспільного розвитку. Обґрунтовано доцільність використання стратегічного підходу до управління фінансовою безпекою підприємств в умовах формування соціальної економіки. Встановлено, що стратегічний підхід до управління фінансовою безпекою підприємства дає можливість виявити можливості забезпечення сталості економічної системи та функціонування підприємства у довгостроковій перспективі в умовах формування соціальної економіки.
Обґрунтовано, що до основних напрямів стратегічного управління фінансовою безпекою підприємств в умовах формування соціальної економіки можна віднести наступні: фінансове прогнозування, ризик-менеджмент, фінансовий контроль, оптимізація структури капіталу, фінансовий аналіз, ліквідність, диверсифікація інвестицій, стратегічне планування. Доведено, що спроможність та адаптація до умов оточуючого середовища є основною запорукою фінансової стійкості та безпеки підприємства. В умовах повоєнного відновлення для підвищення ефективності функціонування системи фінансової безпеки підприємств в умовах формування соціальної економіки необхідно: сформувати систему функціональних конкурентних стратегій фінансової економічної безпеки підприємств; імплементувати інноваційно-інвестиційні стратегії спрямовані на створення нових конкурентних переваг; запроваджувати принципи циркулярної економіки та екологічності виробництва; впроваджувати цифрові технології тощо.