ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-316-2-26Ключові слова:
стратегія, стратегічне управління, класифікація стратегій, система стратегій, формування стратегій, економічна стратегіяАнотація
У статті розглядаються наукові напрацювання у сфері стратегічного управління. Усвідомлене стратегічне управління дозволяє керівництву підприємства конструктивно реагувати на зміни у його господарській діяльності, виявляти нові можливості та негативні тенденції; оцінювати альтернативні перспективи розвитку у майбутньому. Наведено класифікацію наукових шкіл формування стратегій, які базуються на різних уявленнях про детермінанти стратегічного управління.
Кожне підприємство має свою конфігурацію вихідних стратегічних процесів. Науковцями розроблено широкий спектр стратегій управління підприємством. Стратегіям управління підприємством притаманна постійна орієнтація на розвиток, прагнення передбачити майбутнє, спрямування на підвищення ефективності діяльності підприємства. У статті обґрунтовується необхідність застосування системи стратегій. Розглянуто теоретичні підходи до методології розробки, формування системи стратегій для досягнення цілей підприємства.
Встановлено, що найвагомішу роль в об’єднанні окремих елементів загальної стратегії підприємства відіграє економічна стратегія. Вона є головною передумовою підтримання високого рівня ефективності діяльності підприємства та його конкурентоспроможності. Процес формування економічної стратегії охоплює взаємопов’язані етапи: оцінку поточного фінансового стану підприємства та існуючої економічної стратегії; формування набору можливих економічних стратегій; безпосередній вибір економічної стратегії за допомогою порівняльного аналізу на основі певних принципів та критеріїв. Під час формування економічної стратегії потрібно враховувати організаційно-виробничі особливості діяльності підприємства, зокрема галузь, цілі, потенційні та ресурсні можливості тощо. Стратегію потрібно коригувати з урахування дії впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ.