ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ СЕКТОРА ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-318-3-30Ключові слова:
житловий фонд, проблеми й перспективи, напрями та засади розвитку, державна політика, організаційні та економічні інструментиАнотація
У дослідженні акцентовано на важливості та проблематиці розвитку житлового фонду в Україні, що актуалізувалася на етапі повоєнної відбудови національного господарства та необхідності збереження соціальної інфраструктури в Україні. Метою дослідження є обґрунтування організаційних та економічних інструментів державної політики стимулювання розвитку сектора житлового будівництва. Показано, що з позиції державного регулювання важливо забезпечити становлення повноцінного сектора житлового будівництва, утвореного з підприємств будівельної сфери та елементів функціональної і допоміжної інфраструктури (суб’єкти ринкової інфраструктури; агенції нерухомості; девелоперські структури; проєктно-конструкторські бюро; підприємства консалтингу; дизайну; фінансово-кредитні установи; інвестиційні і фінансові фонди; виробники та постачальники матеріалів, основних засобів; сертифікаційні центри і лабораторії; підприємства з обслуговування об’єктів будівництва та ін.). Доведено, що для належного стимулювання розвитку сектора житлового будівництва в Україні слід реалізувати комплекс організаційних та економічних інструментів, коли імплементація організаційних інструментів покликана сформувати якісну систему менеджменту процесів розвитку житлового будівництва – від центральних і місцевих органів влади до безпосередньо інвестиційно-будівельних проєктів. Інструментарій економічного блоку має орієнтуватися на формування відповідних стимулів для суб’єктів господарювання, покупців, суб’єктів ринкової та галузевої інфраструктури щодо здійснення інвестицій у будівництво житла, розвиток цієї галузі / сектора національного господарства у руслі покращення соціальної інфраструктури країни.