ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНКЛЮЗИВНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР АГРОБІЗНЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-23Ключові слова:
управління, інклюзивний розвиток, прийняття рішень, агробізнесАнотація
Підприємництво грає важливу роль у розвитку сільського господарства. Саме його розвиток в сільськогосподарському виробництві вимагає виваженого підходу до реалізації аграрної та продовольчої політики. Наголошено що важливою складовою управлінням інклюзивним розвитком підприємницьких структур агробізнесу є контроль за реалізацією інвестиційного бізнес проєкту в інклюзивній сфері діяльності В роботі проаналізовано методологічний підхід, що застосовується для забезпечення системності управління інклюзивним розвитком агробізнесу у часі. Наголошено на необхідності встановлення неефективного методу управління у місяці суттєвого зниження рівня рентабельності. Розглянуто структуру соціо-еколого-економічних нормативів для перевірки методів управління інклюзивним розвитком підприємств на прикладі агрофірми. Управління інклюзивним розвитком підприємницьких структур агробізнесу передбачає реалізацію процесів оцінки, відновлення й підвищення його темпів. Оцінка відбувається за допомогою показника інклюзивного розвитку, а відновлення й підвищення темпів розвитку – за допомогою технології управління за цілями й банку способів і прийомів коригування методів управління підприємницькими структурами агробізнесу. Деталізовано схему використання способів і прийомів бізнесу для коригування методів управління інклюзивним розвитком підприємств. Розглянуто приклади відновлення інклюзивного розвитку за кільцями ланцюга додавання продукту споживчих властивостей і складовими комплексної діяльності підприємницької структури агробізнесу. Проаналізовано практичні складнощі, які сьогодні супроводжують розвиток інклюзивної моделі економічного зростання у агробізнесі. Доведено, що управління підприємством або бізнесом є більш конкретним й пояснюється як цілеспрямоване керівництво усіма підрозділами і ланками підприємства для організації та координації. Теоретичною основою наведених положень є механізм переведення підприємницьких структур агробізнесу в стан інклюзивного розвитку, який, на відміну від наявного, базується на узгодженні сигналу ринку (про вектор основної споживчої властивості товару) із певною траєкторією (атрактором) інклюзивного розвитку суб’єкта господарювання.