ГЛОБАЛЬНІ ТРИГЕРИ ТА ІМПЕРАТИВИ ФОРМУВАННЯ ЦИРКУЛЯРНИХ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ СТІЙКОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Світова економіка нині перебуває у стані глибоких трансформацій, спричинених сукупністю глобальних викликів – ресурсними обмеженнями, кліматичними ризиками, геополітичною нестабільністю та порушенням глобальних ланцюгів постачання. Традиційна лінійна модель виробництва та споживання, що тривалий час забезпечувала економічне зростання, поступово втрачає життєздатність, породжуючи нові кризові явища. Це актуалізує потребу у формуванні нових підходів до організації економічних процесів, заснованих на принципах сталого розвитку, ресурсоефективності та інноваційності. У цьому контексті циркулярні ланцюги доданої вартості розглядаються як стратегічний напрям модернізації глобальної та національної економіки, адже вони передбачають замкнені цикли ресурсокористування, повторне використання матеріалів, розвиток промислової симбіозності та впровадження інноваційних бізнес-моделей. Формування таких ланцюгів визначається дією глобальних тригерів – від екологічних і технологічних до геоекономічних, які задають імперативи трансформації сучасної економічної системи. Для України актуальність проблематики посилюється необхідністю зменшення залежності від імпорту критичних ресурсів, підвищення конкурентоспроможності у процесі інтеграції до європейського економічного простору та зміцнення стійкості національної економіки до глобальних кризових явищ. Метою дослідження є обґрунтування глобальних тригерів і стратегічних імперативів формування циркулярних ланцюгів доданої вартості та розроблення моделі їх реалізації задля підвищення резильєнтності й конкурентоспроможності національної економіки. Наукова новизна полягає у розробленні трирівневої моделі циркулярних ланцюгів доданої вартості, яка охоплює організаційно-економічний, галузево-кластерний та національний рівні, що забезпечує узгодженість циркулярних процесів і їх інтеграцію у глобальні ринки. Практична значущість полягає в тому, що впровадження циркулярних підходів сприятиме формуванню замкнених циклів ресурсокористування, створенню нових робочих місць, розвитку експортного потенціалу та зміцненню економічної стійкості держави. Результати дослідження підтверджують, що перехід від лінійної до циркулярної моделі розвитку є не лише екологічною необхідністю, а й стратегічним імперативом сучасного етапу світового розвитку, який формує передумови для довгострокового економічного зростання, технологічного оновлення та підвищення міжнародної конкурентоспроможності України.