ІННОВАЦІЙНА КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЗВІЛЬНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ АЗЕРБАЙДЖАНУ

Анотація

У статті досліджується аграрний потенціал звільнених територій Азербайджану (ЗТА) та пропонуються стратегічні напрями кластеризації сільського господарства як інструменту сталого розвитку села. В умовах глобальних викликів, таких як демографічні зміни та кліматичні коливання, підкреслюється, що розвиток аграрної сфери у деокупованих регіонах потребує не лише земельних реформ, але й створення інноваційної екосистеми, яку підтримують науково-дослідні центри, цифрові технології та державно-приватні партнерства. Важливими передумовами довгострокового успіху визначено інституційну прозорість, розвинену агротехнологічну інфраструктуру та ефективну державну політику.

Методологічною основою дослідження є принцип об’єктивності, що дозволяє розглядати розвиток сільського господарства як складний соціально-економічний процес. Використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз і синтез, порівняння й аналогію, а також обробку статистичних даних, що дало можливість визначити ключові чинники аграрного потенціалу та напрями кластеризації.

Наукова новизна полягає у розробці нової стратегічної концепції аграрного розвитку звільнених територій, яка передбачає перехід від традиційного малоземельного господарства до інтегрованих аграрних кластерів. Такі кластери мають об’єднувати великі фермерські господарства, дослідні центри, інноваційні платформи та інституційну підтримку. На прикладі Нідерландів запропоновано порівняльну модель створення інноваційних агроекосистем у постконфліктних зонах.

У висновках зазначається, що необхідні зміни до чинного законодавства або ухвалення окремого закону про аграрну кластеризацію. Хоча сучасна аграрна політика, що включає субсидії, податкові пільги, кредити та систему «єдиного вікна» для експорту, є ефективною, вона недостатня для досягнення глобальної конкурентоспроможності. Держава повинна взяти на себе провідну роль у налагодженні партнерств між агробізнесом, науковими установами, університетами та венчурним фінансуванням. За зразком країн ЄС пропонується створення аграрних дослідних центрів у містах Агдам та Фізулі, їхня участь у впровадженні передових зарубіжних технологій і проведенні прикладних досліджень. Також наголошено на важливості державної підтримки підготовки аграрних кадрів у Карабахському університеті для забезпечення довгострокового розвитку сектора.