УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Анотація

Статтю присвячено питанням міжкультурної комунікації в контексті розвитку міжнародних економічних відносин. Метою статті виступає дослідження аспектів міжкультурних комунікацій та обґрунтування їх управлінського інструментарію в контексті розвитку міжнародних економічних відносин.

В статті визначено, що ефективна взаємодія між представниками різних культур є ключовим фактором успішного ведення бізнесу, ухвалення рішень та мінімізації конфліктів у глобальному середовищі. В дослідженні проаналізовано формування міжкультурної комунікації як наукової дисципліни, зокрема детально досліджено внесок визначення висококонтекстних та низькоконтекстних культур. Представлено характеристику цих культурних типів, що дозволяє пояснити різницю в комунікаційних стилях, веденні переговорів та ухваленні рішень у міжнародному бізнесі. В дослідженні обґрунтовано доцільність застосування моделі культурних вимірів для аналізу міжкультурних відмінностей у сфері міжнародного бізнесу. Виявлено, що такі виміри, як дистанція влади, індивідуалізм проти колективізму, маскулінність проти фемінності, уникнення невизначеності, довгострокова та короткострокова орієнтація, потяг до задоволення чи стриманості визначають особливості ділової поведінки представників різних країн та впливають на ефективність міжнародної взаємодії. В статті обґрунтовано, що міжкультурна адаптація виступає запорукою успішного функціонування компаній у глобальному просторі, зокрема завдяки врахуванню соціальних, когнітивних та поведінкових аспектів інтеграції.

Визначено основні бар’єри міжкультурної комунікації, що впливають на ефективність міжнародних економічних відносин, зокрема мовні труднощі, соціокультурні стереотипи, різницю в стилях управління, етичні розбіжності та невідповідність бізнес-етикету. Обґрунтовано, що подолання визначених бар’єрів можливе шляхом впровадження сучасних управлінських інструментів, зокрема корпоративних навчальних програм з розвитку міжкультурної компетентності, діджиталізації комунікаційних процесів та використання технологій штучного інтелекту для покращення міжкультурного спілкування.

Загалом дослідження показало, що у сучасному глобалізованому світі адаптація управлінських стратегій до культурних особливостей міжнародного середовища є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності міжнародних компаній та забезпечення їх ефективної діяльності у сфері міжнародного бізнесу.