МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ТРИГЕРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-74Ключові слова:
імператив, модернізація, проблеми розвитку, напрями повоєнного відновлення, міжнародні стратегії. ЦСР, трансформація, стратегічне планування, соціально-економічний розвиток, інноваційний розвиток, регулювання, сталий розвиток, сталість, циркулярна економіка, децентралізація, громади, фінансування, фінансові інструменти, фінансова підтримка, фінансове забезпечення, зелений перехід, кліматична нейтральність, кластер, корпоративна соціальна відповідальністьАнотація
Мета статті полягає у дослідженні міжнародного досвіду повоєнного відновлення, що дозволить ідентифікувати джерела і форми фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням специфіки децентралізації. При розробці проєктів відновлення та прогнозуванні конкретних результатів слід враховувати концептуальні розбіжності між шорттермістськими та лонгтермістськими підходами до розвитку. При стратегічному менеджменті інвестиційних проєктів має бути переосмислено категорії «ризик» і «вразливість, які розроблялась без урахування загроз воєнного вторгнення. В центрі стратегування має опинитись підхід на основі критерія «стійкості», що свідчить про спроможність аналізованої системи після того, як відбулось збурення (ендогенне чи екзогенне за своєю природою) набувати заданих/бажаних характеристик, що відповідають критеріям «продуктивність системи» і «міцність системи».
Встановлено, що в умовах децентралізації реалізація проєктів, що спряють сталому розвитку громад, має базуватись на засадах партисипативності, що означає максимальне залучення всіх стейкхолдерів, а головне, населення до процесів прийнятті рішень, що позитивно впливає на показники підзвітності місцевих органів самоврядування. Досягнення соціальної згуртованості є запорукою відродження малих міст в часи зростаючої глобальної конкуренції за кваліфіковану і високопродуктивну робочу силу. Принцип партисипативності дозволяє узгодити інтереси представників малого і середнього бізнесу, громадських організацій, населення (із врахуванням вікової, гендерної структури), врівноважити коротко- і довгостроковий горизонти планування. Баланс між шорттермістськими і лонгтермістськими підходами до стратегування соціально-економічного, інноваційного розвитку громад є запорукою становлення конкурентоспроможної економічної структури регіонів. Реалізації проєктів із управління відходами сприятимуть відповідні європейські фонди, метою яких є просування впровадження циркулярних бізнес-моделей як ефективних та економічно вигідних.
