ОСОБЛИВОСТІ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ КОНФЛІКТАМИ В ПУБЛІЧНІЙ ВЛАДІ

Анотація

У статті досліджено особливості адаптивного управління соціальними конфліктами в публічній владі. Конфлікти є неминучими і можуть мати конструктивний або деструктивний характер. Таким чином, управління конфліктами є основною частиною практики, і особливо керівники та менеджери витрачають багато часу на запобігання та втручання в конфлікти всіх видів. Спосіб управління конфліктами відображає ключові елементи організаційної культури або суспільно спільних норм і називається культурою організаційного конфлікту в публічній владі

Соціальний конфлікт можна зрозуміти, якщо використати такі синоніми: зіткнення, напруга, криза, боротьба чи тертя. Незважаючи на те, що ці слова самі по собі неадекватні, у забезпеченні прийнятного визначення вони є повторюваною десятковою частиною типового конфлікту. Важливо відзначити, що активне виявлення конфліктів як засіб отримання інформації вимагає розумного підходу, оскільки це може спровокувати небажану ескалацію конфлікту.

Тому необхідно впровадити відповідні комплексні процедури пом'якшення наслідків соціальних конфліктів. Управління конфліктами має бути адаптоване до конкретних умов. З позитивного боку, розумний підхід до активного врегулювання конфліктів може також сприяти подоланню та врегулюванню соціальних конфліктів Висновок дилеми, властиві процесу оцінки впливу та участі громадськості, такі як парадокс участі громадськості та проблема суспільних благ, вимагають нових підходів до управління конфліктами. Проактивне управління конфліктами, що включає завчасну інформацію про ставлення зацікавлених сторін як потенційне обмеження і завчасне розгляд довгострокових вигод в залежності від типу взаємодії, може виявитися корисним. Більш того, може виявитися корисним зміна поглядів на властивості соціальних конфліктів: зацікавлене ставлення до конфліктних ситуацій, що розглядає їх як цінне джерело інформації, може створити можливості для нових рішень складних проблем в публічній владі.