ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ВЗАЄМОДІЄЮ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ СТЕЙКХОЛДЕРАМИ

Анотація

Статтю присвячено розробленню алгоритмізованої методики ідентифікації та ранжування ключових стейкхолдерів для торговельних підприємств. Цілями управління взаємодією зі стейкхолдерами є соціальна досконалість, розвиток компетенцій, забезпечення орієнтованої на сталий розвиток співпраці. Для досягнення організаційної ефективності механізму управління запропоновано етапи його реалізації, які утворюють замкнутий управлінський цикл, здатний до самовдосконалення. Перший етап передбачає визначення основних та додаткових цілей взаємодії з урахуванням стратегічних цілей сталого розвитку торговельного підприємства. На другому етапі пропонується здійснити відбір ключових стейкхолдерів. Запропонований алгоритм ідентифікації дозволяє здійснювати послідовний критеріальний відбір, узгоджувати суттєві за важливістю і термінами для обох сторін соціальні проєкти. Згідно запропонованої методики, стейкхолдер може вважатись ключовим, якщо його економічні інтереси та соціальні експектації співпадають з пріоритетами сталого розвитку підприємства. Третій етап реалізації механізму управління запропоновано сконцентрувати на визначенні стратегії та каналів комунікації. Четвертий етап – планування проєктів взаємодії, п’ятий – виконання заходів, шостий – внутрішньокорпоративне оцінювання ефективності управління з елементами соціального аудиту, сьомий етап – коригувальні заходи з наступним поверненням до першого етапу. Управління з елементами ризик-менеджменту запропоновано запроваджувати у чотирьох ключових напрямах: відповідність до чинного законодавства, організаційне вдосконалення, управління поточними бізнес-ризиками та розширення технологічних рамок співпраці. Подальші дослідження доцільно спрямувати у напрямку організації ефективної взаємодії торговельних підприємств зі споживачами для зростання рівня сприйняття проектів соціальної відповідальності.