ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті було проведено історичний аналіз процесу виникнення, формування та еволюції концептуальних засад сталого розвитку. Використання історичного методу дозволило відбудовати причинно-наслідкові зв’язки, відтворити події минулого та здобути поглиблене розуміння змісту проблем, що передували виникненню концепції, визначили особливості її формування та спряли послідовному розвитку. Було з’ясовано, що ідеї сталого розвитку мають тривалу історію панування на глобальному суспільному рівні, яка нараховує понад п’ятдесят років. Прийняття ідеї сталого розвитку як головної для людства відбулося внаслідок загострення екологічних і соціальних проблем, обумовленого стрімким зростанням загальної чисельності населення планети та випереджальним, порівняно із ним, зростанням світового валового внутрішнього продукту, яке супроводжувалось процесами глобалізації та було зорієнтоване на використання моделі розвитку, сконцентрованої на максимізації економічної ефективності. Формування ідеї сталого розвитку розпочалось з діалогу між промислово розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, щодо зв’язку економічного зростання з забрудненням довкілля та суспільним добробутом, за результатами якого було введено поняття і розроблені керівні принципи сталого розвитку, запроваджено стратегії інвестування в майбутнє, сформовано набір політичних зобов’язань держав, ухвалено інноваційні керівні принципи політики зеленої економіки, запроваджено стратегію фінансування та ухвалено цілі сталого розвитку. В процесі глобального формування ідеологічних засад і було визначено зміст сталого розвитку як такого, що відповідає потребам сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь.