ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КАТЕГОРІЇ «ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ»: ОСНОВНІ АСПЕКТИ ТА ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-43Ключові слова:
децентралізація влади, публічна влада, деконцентрація влади, органи державної влади, місцеве самоврядування, державне управління, централізаціяАнотація
У цій роботі узагальнено головні наукові підходи до визначення категорії децентралізації та проаналізовано, що таке децентралізація, які її цілі та завдання. За останні роки Україна здійснила низку реформ, у тому числі реформу державних інституцій, і тому децентралізація була визначена як один з ключових пріоритетів державної політики України, спрямований на задоволення суспільних потреб та покращення рівня життя населення. Охарактеризовано поняття «децентралізація», яке в загальному трактується як передача повноважень від органів державної влади до органів місцевого самоврядування. У зарубіжних країнах децентралізація трактується як різновид процесу передачі повноважень та від органів державної влади до нижчих рівнів управління. Проведено аналіз та означено головні типи децентралізації: політичну, адміністративну та фіскальну, а також представлено форми децентралізації: деволюцію, делегування та деконцентрацію. У статті досліджено різні наукові підходи до визначення поняття децентралізації державної влади та представлено авторське узагальнене визначення цієї категорії, що базується на узагальненні поглядів вчених-економістів. Результати дослідження показують, що суб'єктами децентралізації є органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Доведено, що органи місцевого самоврядування можуть виступати суб'єктами децентралізації публічної влади, але не суб'єктами децентралізації державної влади. Метою децентралізації державної влади є демократизація управління, основним завданням якої є розмежування сфер діяльності, функцій і відповідальності між різними рівнями влади та забезпечення регіонів належною ресурсною базою. Виокремлено основні принципи децентралізації державної влади: принципи єдності та системності, субсидіарності, субсидіарності, демократизму та ресурсного забезпечення.