КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛОГІСТИЧНО-ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-332-60Ключові слова:
ризики, ризик-менеджмент, стратегія, стратегія управління ризиками, логістично-транспортні підприємства, транспорт, логістика, система, система управління ризиками, інновації, інноваційна діяльністьАнотація
У статті розглянуто систему управління ризиками, що розглядається на рівні підсистем: підсистема «суб’єкт управління» передбачає наявність певної групи осіб, що, з застосуванням способів, методів та прийомів реалізує функціонування об’єкту; підсистема «об’єкт управління» містить ризики, ризиковані вкладення (інвестиції) і зовнішньоекономічну діяльність підприємства; підсистема «процес управління» передбачає вплив суб’єкта управління на об’єкт управління з урахуванням передачі інформації від керованої до керівної системи, і навпаки. Визначено низку завдань управління ризиками логістично-транспортного підприємства. Вказано, що управління ризиками має протегувати запровадженню заходів, що спрямовані на здобуток основних показників діяльності та підвищення ефективності процесів логістично-транспортного підприємства. Зазначено, що функціонування будь-якого підприємства, зокрема логістично-транспортного, залежить від налагодженої системи внутрішнього контролю (СВК). Для побудови СВК логістично-транспортного підприємства пропонується модель з трьома лініями захисту. Існуюча (традиційна) модель розподіляє функції наступним чином: перша лінія передбачає операційний контроль, оцінює, контролює та здатна забезпечити зниження ризиків; друга лінія відповідає за управління ризиками, здатна визначати цільові ризики, виконує функції зі звітування перед керівництвом, а також здійснює моніторинг відповідності; третя лінія основана на ризиках орієнтованих на внутрішній аудит, контролює здійснення ризик-менеджменту на перших двох лініях та звітує керівництву про управління ризиками та ефективність їх оцінки в організації. Адаптована модель, що також складається з трьох ліній, відрізняється від традиційної тим, що в першій лінії представлено акціонери, вище керівництво та власники підприємства, які приймаються господарські та управлінські рішення, зокрема і щодо управління ризиками. Зазначено, що певні ризики, пов’язані з інноваційною діяльністю, можуть бути застраховані, до таких ризиків належать: прямі майнові збитки, пов'язані з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матеріалів; непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна; ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від нещасних випадків на виробництві, від захворювань, від пошкодження майна, від викрадання транспортних засобів).