СТРАТЕГІЧНИЙ ФОРСАЙТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ СУЧАСНИМ ГЛОБАЛЬНИМ ВИКЛИКАМ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ І НЕРІВНОСТІ: ДОСВІД ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ У СПРИЯННІ СТІЙКОСТІ ТА СТАЛОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-5Ключові слова:
стратегічний форсайт, економічна безпека, міжнародна економічна безпека, сталий розвиток, цифровий розвиток, міжнародний економічний розвиток, міжнародна економічна політика, глобальні проблеми, глобальні виклики, загрози і ризики, економічні інтереси, оцінка ризиків безпеці, вразливість, стійкість, економічна і цифрова нерівність, криза, інновації, мегатренди, ЄСАнотація
Мета статті полягає у дослідженні потенціалу стратегічного форсайту у протидії сучасним глобальним викликам економічній безпеці і нерівності, а також аналіз специфіки його використання інститутами ЄС для сприяння стійкості та сталості. Форсайт-аналіз охарактеризовано як такий, що уможливлює дослідження потенційних наслідків тенденцій, які можуть мати різні комбінації типів впливу на економічну безпеку. Виокремлено інструментарій форсайт-аналізу. Проаналізовано Європейську стратегію економічної безпеки і виокремлено її пріоритети. З позицій стійкості та сталості акцентовано на проблемі нерівності як всередині країн-членів ЄС, так і всередині об’єднання, і виокремлено проблему цифрової нерівності. Охарактеризовано соціально-економічний, геополітичний, екологічний і цифровий виміри економічної безпеки ЄС і охарактеризовано супутні ризики і загрози. Розглянуто форсайт-аналіз геополітичних ризиків у контексті оцінки якості політики, Акцентовано на ризиках кіберзагроз в контексті цифрового переходу як мегатренду, що супроводжує становлення Індустрії 4.0, яка викличе системні зміни, що впливатимуть на економічну безпеку Виокремлено екологічні ризики, які конкретизуються у процесі здійснення форсайт-аналізу економічної безпеки ЄС. Відзначені проблеми, які необхідно вирішити політикам як на національному, так і наднаціональному рівні, при здійсненні зеленого і цифрового переходів. Зроблено висновок, що розробка економічної, соціальної, індустріальної, цифрової, екологічної політик, за своєю природою, базується на врахуванні мегатрендів розвитку, але уряди зазвичай не вдаються до належного сканування несподіваних, безпрецедентних подій та ефективного реагування на них. Зокрема, політика, яка припускає продовження усталених або проявлених у минулому тенденцій і не враховує нові зміни, може виявитися неефективною, неадекватною або навіть контрпродуктивною
