ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СИСТЕМОЮ ДЕРЖАВИ: ПОТЕНЦІАЛ, ОБМЕЖЕННЯ ТА НАПРЯМИ ВПРОВАДЖЕННЯ

Анотація

Об’єктом дослідження є механізми стратегічного управління фінансовою системою держави в умовах цифрової трансформації. Однією з основних проблем цієї сфери є ототожнення цифрової трансформації з обсягом упровадження технологій, через що ресурс спрямовується на автоматизацію процесів, які не є вузьким місцем управління. Стаття має на меті визначити потенціал та межі цифрової трансформації механізмів стратегічного управління фінансовою системою держави й обґрунтувати напрями її впровадження в Україні. Інформаційну базу становлять Стратегія розвитку фінансового сектору України, акти права Європейського Союзу про цифрову операційну стійкість, матеріали Банку міжнародних розрахунків і праці у міжнародних фахових виданнях. Використано системний підхід, порівняльний аналіз стратегічних документів, типологізацію та структурно-функціональний аналіз. Установлено, що цифрові завдання присутні у двох із п’яти стратегічних цілей вітчизняної стратегії, проте деталізовані лише щодо розвитку послуг і внутрішньої ефективності регуляторів і майже відсутні щодо міжвідомчої координації. Запропоновано критерій розмежування управлінських дефіцитів за їх природою: цифровими засобами розв’язуються проблеми інформаційно-координаційного походження і не розв’язуються проблеми політико-інституційного та структурного походження. За цим критерієм із п’яти системних проблем стратегічного управління фінансовою системою України цифровому розв’язанню піддаються три: фрагментація цілепокладання, слабкість міжвідомчої координації та регуляторна асиметрія. Обґрунтовано послідовність упровадження з п’яти напрямів, кожен із яких спирається на попередній. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні критерію, який співвідносить цифровий інструмент із дефіцитом, на який він спрямований, замість оцінювання за обсягом упровадження технологій. Запропоноване розмежування може застосовуватися під час формування програм цифровізації фінансових регуляторів для пріоритизації витрат.