ІНТЕГРАЦІЯ СУДОВО-ІНСТИТУЦІЙНОГО РИЗИКУ В ЕКОНОМІЧНУ МОДЕЛЬ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні засади інтеграції судово-інституційного ризику в економічну модель санації підприємства в умовах ризикового розвитку національної економіки. Обґрунтовано, що традиційне оцінювання санаційної спроможності, орієнтоване переважно на показники ліквідності, платоспроможності, структури боргу та прогнозованих грошових потоків, не повною мірою враховує вплив правового та інституційного середовища на можливість практичної реалізації плану оздоровлення. Визначено економічний зміст судово-інституційного ризику як імовірності погіршення очікуваних результатів санації внаслідок непередбачуваності правозастосування, часового дрейфу процедури, конфліктності поведінки її учасників та обмеження доступності активів. Запропоновано авторський підхід до декомпозиції судово-інституційного ризику за компонентами правової передбачуваності, часової стабільності процедури, поведінкової конфліктності та юридичної стійкості активної маси підприємства. Розкрито основні канали впливу зазначених компонентів на вартість майбутніх грошових потоків, ресурсну базу санації, транзакційні витрати та поведінку кредиторів. Розроблено ризик-коригований індикатор життєздатності санації, який дає змогу співвіднести скоригований грошовий потік із борговим навантаженням та сукупним ризиком санаційного процесу. Сформовано матрицю оцінювання судово-інституційного ризику та визначено стійку, напружену й нестійку зони реалізації санаційного сценарію з відповідними управлінськими реакціями. Удосконалено методичний підхід до вибору між санацією та ліквідацією шляхом введення коефіцієнта правової здійсненності, який коригує поточну вартість очікуваного відновлення підприємства залежно від рівня процедурної нестабільності. На основі ілюстративної апробації показано можливості застосування запропонованого інструментарію для сценарного оцінювання санаційної життєздатності та визначення необхідності резервування ліквідності, посилення правового захисту активів і коригування параметрів плану оздоровлення. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення планів санації, оцінювання альтернативних сценаріїв подолання кризового стану, переговорів із кредиторами та формування систем моніторингу санаційного процесу.