АДАПТИВНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено питанням управління соціально-комунікаційними процесами організації в умовах цифрової трансформації економіки, зростання інформаційної насиченості середовища та посилення невизначеності сучасного соціально-економічного простору. Актуальність тематики дослідження зумовлена необхідністю забезпечення організаційної стійкості, адаптивності та ефективності функціонування організацій в умовах поширення концепцій високої турбулентності, нелінійності, складності прогнозування та прискорення цифрових трансформаційних процесів, що робить традиційні лінійні моделі управління комунікаціями такими, що втрачають ефективність. Дослідження має на меті обґрунтувати теоретико-методичні засади управління соціально-комунікаційними процесами організації в умовах цифрової трансформації економіки та високої динамічності зовнішнього середовища.

В статті розглянуто сучасні наукові підходи до трактування організаційних комунікацій, адаптивного управління, цифрових комунікаційних систем та стратегічного управління комунікаційною взаємодією. Проаналізовано наявні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо ролі комунікацій у забезпеченні організаційної адаптивності, підтримці управління змінами, формуванні корпоративної культури та інтеграції цифрових інструментів у систему менеджменту організації.

Запропоновано авторське бачення адаптивної моделі управління соціально-комунікаційними процесами організації, яка трактується як інтегрована багаторівнева система стратегічного, інформаційно-аналітичного, цифрового та організаційного управління комунікаційною взаємодією. Обґрунтовано доцільність розгляду соціально-комунікаційних процесів не лише як механізму передачі інформації, а як складної динамічної системи управлінської взаємодії, що забезпечує координацію діяльності структурних підрозділів, підтримку організаційної культури, адаптивності та стратегічної стійкості організації. Обґрунтовано структурну функціональних блоків адаптивної моделі управління соціально-комунікаційними процесами, серед яких визначено стратегічний блок управління комунікаціями, цифрову платформу комунікаційної взаємодії, систему моніторингу та аналітики комунікацій, механізм адаптивного реагування, підсистему управління організаційною культурою, систему зворотного зв’язку зі стейкхолдерами та інструменти прогнозування комунікаційних ризиків. Ефективне функціонування сучасної організації значною мірою залежить від здатності комунікаційної системи забезпечувати своєчасне реагування на зміни зовнішнього середовища, підтримувати стратегічну узгодженість управлінських процесів, формувати стійкі канали взаємодії зі стейкхолдерами та інтегрувати цифрові інструменти управління у систему організаційного розвитку. Практична реалізація запропонованої моделі дозволить підвищити рівень цифрової зрілості організації, посилити її конкурентоспроможність, забезпечити розвиток інноваційного потенціалу та підтримати довгострокову стійкість у кризових умовах.