РОЗМЕЖУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ТА ПРИЧИН БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ: ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

Термінологічна невизначеність у понятійному апараті банкрутства призводить до змішування стадій процесу та підміни категорій «передумова» і «причина», що ускладнює розробку методик ранньої діагностики фінансової неспроможності. Метою дослідження є обґрунтування обліково-аналітичного підходу до розмежування передумов і причин банкрутства підприємств шляхом визначення системи облікових тригерів, що фіксують втрату припущення про безперервність діяльності. Використано методи порівняльного аналізу для розмежування категорій, логічного моделювання для формування підходу до ідентифікації облікових тригерів, типологічного аналізу для адаптації класифікації Б. Річардсона, С. Нванкво та С. Річардсона до обліково-аналітичного виміру. Встановлено, що процес банкрутства є об'єктом економічного аналізу, тоді як процедура банкрутства є об'єктом бухгалтерського обліку та аудиту. Межа між ними є обліковою і визначається моментом трансформації передумови у причину внаслідок спрацювання облікового тригера, що може зумовлювати перегляд припущення про безперервність діяльності та перехід до альтернативної основи оцінювання. Доведено, що передумова набуває статусу причини лише в момент виникнення облікового тригера. Запропоновано диференційований підхід до ідентифікації первинних і похідних тригерів залежно від типу підприємства та характеру фінансової деградації. Наукова новизна полягає у розгляді банкрутства не як наслідку причин у загальноекономічному сенсі, а як результату переходу факторів зі статусу передумов у статус причин через облікові тригери. Практичне значення результатів дослідження полягає у розширенні можливостей обліково-аналітичної системи підприємства щодо диференційованої ідентифікації передумов і причин банкрутства, що сприяє підвищенню достовірності аналітичних висновків та ефективності інформаційного забезпечення управління фінансовою стійкістю.