ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КРАЇНИ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: СТРУКТУРНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена визначенню структурної ролі сільського господарства в системі економічної безпеки країни, деталізації природи цих взаємозв’язків, а також відстеженню еволюції наукового дискурсу в умовах глобальної нестабільності. Для цього здійснюється бібліометричний аналіз двох масивів публікацій (базового – за запитом «економічна безпека», та специфікованого – з додаванням фільтра «сільське господарство»), проіндексованих у Google Scholar (2019–2025 рр.).

Встановлено, що навіть без застосування галузевих фільтрів категорії «сільське господарство» та «продовольча безпека» формують структурно відокремлений кластер, тобто, аграрний сектор визначається як фундамент продовольчої незалежності та інтегральний компонент економічної безпеки країни. Візуалізація накладання ідентифікувала інтеграцію аграрної проблематики в концептуальний базис безпекових досліджень як новітній науковий горизонт. Виявлено трансформацію дослідницьких пріоритетів: від абстрактно-теоретичних засад до прикладних механізмів реагування на екзогенні шоки. Зафіксовано хронологічний контраст у локалізації терміну «Китай»: від ранніх оцінок рівня його продовольчої забезпеченості до сучасної інтерпретації як глобального гравця, спрямованого на зовнішньоекономічну експансію. Це обґрунтовує необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі для мінімізації ризиків політико-економічного тиску з боку домінуючих партнерів. Специфікований аналіз дозволив конкретизувати зміст виявлених взаємозв’язків, показавши, що за новітністю сільського господарства стоять питання його продуктивності та сталого розвитку галузі. Це актуалізує потребу вдосконалення систем економічної та продовольчої безпеки України шляхом інтеграції принципів сталого розвитку.