ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ: АКЦЕНТ НА ЦИРКУЛЯРНУ ЕКОНОМІКУ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних і прикладних аспектів оцінювання економічного потенціалу в умовах трансформації економічних систем до моделі сталого розвитку та циркулярної економіки. Актуальність теми зумовлена посиленням глобальних екологічних викликів, зростанням ресурсних обмежень, загостренням соціально-економічних диспропорцій, а також необхідністю формування нової парадигми економічного зростання, орієнтованої не лише на кількісні показники виробництва, а й на якісні параметри розвитку, ефективність використання ресурсів та довгострокову стійкість. Економічний потенціал у статті розглядається як інтегральна характеристика можливостей соціально-економічної системи забезпечувати відтворювальні процеси, генерувати додану вартість, адаптуватися до зовнішніх шоків та реалізовувати стратегічні пріоритети сталого розвитку. Особливу увагу приділено трансформації змісту поняття економічного потенціалу в контексті переходу від лінійної моделі «взяти – виробити – спожити – утилізувати» до циркулярної моделі, заснованої на принципах замкнених матеріальних потоків, мінімізації відходів, повторного використання ресурсів та екодизайну. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад та розроблення методичного підходу до оцінювання економічного потенціалу з урахуванням принципів циркулярної економіки та цілей сталого розвитку. У статті систематизовано сучасні підходи до трактування економічного потенціалу (ресурсний, функціональний, системний, результативний), визначено їх переваги та обмеження в умовах «зеленої» трансформації економіки. Доведено, що традиційні методи оцінювання, орієнтовані переважно на обсяг ресурсів та виробничі потужності, не відображають у повній мірі здатність економічної системи до сталого та інклюзивного зростання. Запропоновано розширене бачення структури економічного потенціалу, яке включає, поряд із виробничим, фінансовим, трудовим та інноваційним компонентами, також екологічний та циркулярний потенціал. Циркулярний потенціал інтерпретується як спроможність економічної системи забезпечувати зниження матеріало- та енергоємності виробництва, формувати замкнені цикли використання ресурсів, інтегрувати екологічні інновації та стимулювати розвиток «зелених» ринків. Методологічна частина дослідження ґрунтується на поєднанні системного, інституціонального та міждисциплінарного підходів. У статті запропоновано багаторівневу модель оцінювання економічного потенціалу, що охоплює макро-, мезо- та мікрорівні аналізу та передбачає використання інтегральних індексів, бенчмаркінгу, методів багатокритеріальної оптимізації та економетричного моделювання. Обґрунтовано доцільність застосування показників циркулярної економіки (рівень повторного використання матеріалів, частка вторинної сировини у виробництві, інтенсивність утворення відходів, вуглецева інтенсивність ВВП тощо) як складових системи оцінювання економічного потенціалу. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні стратегій регіонального розвитку, програм відновлення економіки у післякризовий період, а також підприємствами при розробленні корпоративних стратегій сталого розвитку та ESG-орієнтованого управління. Отримані висновки можуть слугувати підґрунтям для вдосконалення системи моніторингу соціально-економічного розвитку з урахуванням вимог Європейського зеленого курсу та Цілей сталого розвитку ООН.