ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА В УМОВАХ НОВИХ ВИКЛИКІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМАХ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ВИТРАТ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-348-6-82Ключові слова:
ринок зерна, аудит витрат, зерновий сектор, витрати, управління витратами, аналіз витрат, хмарні технології, обліково-аналітичні системи, цифровізація, обліково-аналітичне забезпечення, пшениця, кукурудза, ячмінь, логістика, контроль, глобальний аграрний ринок, нові викликиАнотація
У статті обґрунтовано теоретичні та практичні засади формування і функціонування ринку зерна України в умовах нових викликів, пов’язаних із трансформацією глобальних аграрних ринків, воєнним станом, порушенням логістичних ланцюгів, зростанням виробничих витрат і підвищенням економічної невизначеності. Акцентовано, що за сучасних умов підвищується значення ефективного управління витратами суб’єктів зернового ринку, оскільки витратна складова визначає конкурентоспроможність зернової продукції, фінансову стійкість підприємств і їх здатність до адаптації в кризовому середовищі. Доведено, що традиційні системи обліку, аналізу та аудиту витрат в аграрному секторі слід удосконалити для оперативного управлінського реагування, що зумовлює необхідність інтеграції хмарних технологій як основи сучасної архітектури обліково-аналітичних систем. Наведено порівняльну характеристику аналізу та аудиту витрат у виробництві пшениці, кукурудзи та ячменю із застосуванням хмарних технологій, що підтверджує доцільність диференційованого підходу до цифрового обліково-аналітичного забезпечення з урахуванням інтенсивності витрат і технологічних особливостей вирощування культур. Практичну спрямованість дослідження посилено порівняльною характеристикою особливостей аналізу та аудиту витрат у виробництві пшениці, кукурудзи та ячменю із застосуванням хмарних технологій. Встановлено, що кукурудза є найбільш інтенсивною за структурою витрат культурою, зокрема насіння, добрива, паливо, що потребує максимально оперативного контролю та прогнозування. Пшениця характеризується збалансованою моделлю витрат із чіткою прив’язкою до фаз росту й технологічних операцій, тоді як ячмінь має спрощену структуру витрат і нижчу ресурсомісткість, але потребує підвищеної уваги до контролю ефективності з огляду на потенційно нижчу дохідність. Таким чином, доведено доцільність диференційованого підходу до обліково-аналітичного забезпечення для різних культур при збереженні універсальності хмарної інфраструктури.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія КОРОБОВА, Наталія ВДОВЕНКО, Олена ГОЛОВНІНА (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

