СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПРИРОДООХОРОННОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ

Анотація

Питання сталого природоохоронного землекористування в Україні набуло стратегічного значення через глибокі наслідки війни, що спричинила деградацію екосистем, забруднення земель і вод, руйнування інфраструктури та ослаблення інституційного контролю. Війна ускладнила доступ до територій, вплинула на реалізацію екологічних програм, перемістила фахівців і зруйнувала інформаційні ресурси. За таких умов особливо актуальним є вивчення ефективності наявних інституційних механізмів, подолання бар’єрів управління та інтеграція принципів сталого розвитку у післявоєнне відновлення країни, з метою збереження природного потенціалу, екологічної безпеки та збалансованого землекористування.

Метою статті є всебічне дослідження теоретичних і практичних основ сталого природоохоронного землекористування в умовах повномасштабної війни в Україні, з акцентом на аналіз сучасних інституційних механізмів регулювання цієї сфери, а також виявлення основних викликів, бар’єрів і ризиків, що постають у контексті воєнного стану.

В статті досліджуються сутність і значення природоохоронних територій та їх динаміка протягом 2012-2022 років. Досліджено вплив війни на природоохоронні території. Обґрунтовано, що воєнні дії спричинили прямі руйнування об'єктів природно-заповідного фонду та призвели до системних викликів, пов’язаних із втратою контролю над територіями, порушенням екологічного управління, а також загрозою остаточного знищення унікальних природних ландшафтів. Доведено, що система інституційного регулювання землекористування зазнала суттєвих змін і викликів, які істотно вплинули на її ефективність та цілісність, а державні органи були змушені адаптувати процедури управління земельними ресурсами до реалій надзвичайного правового режиму. Надано рекомендації щодо вдосконалення інституційних інструментів забезпечення сталого розвитку природоохоронного землекористування.

Забезпечення ефективного та екологічно збалансованого землекористування в умовах війни та повоєнного відновлення є не лише викликом, а й стратегічною можливістю для модернізації системи управління земельними ресурсами в Україні з урахуванням принципів стійкості, безпеки та відповідальності перед майбутніми поколіннями.