ВИМІРЮВАННЯ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЗАЛУЧЕНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

Анотація

У статті досліджується проблематика оцінювання та управління задоволеністю працівників як ключового чинника підвищення ефективності, продуктивності та стабільності підприємств. Розглядаються основні підходи до визначення задоволеності працею, її багатовимірна структура, що включає емоційні, когнітивні та мотиваційні компоненти, а також внутрішні й зовнішні чинники, які впливають на ставлення персоналу до трудової діяльності. Особлива увага приділяється методам вимірювання задоволеності, включно зі стандартизованими анкетними інструментами, такими як Індекс опису умов роботи (JDI) та Індекс задоволеності роботою (JSS), а також кількісними показниками, серед яких Індекс лояльності працівників (eNPS), коефіцієнт плинності кадрів та рівень абсентеїзму. Підкреслюється важливість комбінованого використання цих методів із гнучкими якісними інструментами, такими як інтерв’ю, пульс-опитування та анонімні скриньки для збору зворотного зв’язку. Визначено, що системне застосування зазначених підходів дозволяє об’єктивно оцінити стан організації, виявити проблемні зони, підвищити мотивацію та залученість персоналу, сприяти формуванню позитивної корпоративної культури та зміцненню лояльності клієнтів. Результати дослідження підтверджують значення комплексного підходу до управління задоволеністю працівників для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку підприємств у сучасних соціально-економічних умовах.