РИЗИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА У ВОЄННИЙ ПЕРІОД

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню ризиків функціонування системи економічної безпеки підприємств України в умовах воєнного стану. Розкрито трансформацію економічного простору країни під впливом повномасштабної війни, що спричинила глибокі структурні зміни у фінансовій, кадровій, логістичній та виробничій сферах діяльності підприємств. Обґрунтовано, що економічна безпека у воєнний період набуває нового змісту, адже визначає не лише рівень фінансової стійкості, але й здатність підприємства підтримувати життєздатність, адаптивність та відновлюваність у середовищі з високим рівнем невизначеності та деструктивних впливів. На основі аналізу наукових джерел, офіційної статистики, звітів міжнародних інституцій та емпіричного досвіду українських компаній систематизовано ключові ризики воєнного часу: операційні, фінансові, інформаційно-комунікаційні, правові та стратегічно-репутаційні. Операційні ризики пов’язані з руйнуванням інфраструктури, порушенням ланцюгів постачання, релокацією виробництв і дефіцитом кваліфікованої робочої сили. Фінансові ризики проявляються у стрімкому зростанні витрат, скороченні доходів, інфляційних та валютних коливаннях, обмеженому доступі до кредитних і інвестиційних ресурсів. Інформаційні загрози включають кібератаки, витік даних, збої в комунікаційних системах, що ускладнює взаємодію підприємств із партнерами та клієнтами. Правові ризики зумовлені частими змінами регуляторного середовища, невизначеністю правозастосування, ризиком реквізиції або втрати активів. Стратегічні ризики виявляються у зниженні інвестиційної привабливості, втраті ринкових позицій і неможливості реалізації довгострокових проєктів розвитку. Запропоновано систематизацію ризиків та обґрунтовано потребу впровадження адаптивної, проактивної моделі управління економічною безпекою, яка забезпечує стійкість, безперервність діяльності та формує основу для повоєнного відновлення й модернізації підприємств. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів при формуванні стратегій ризик-менеджменту, вдосконаленні систем моніторингу та підвищенні рівня економічної стійкості українських підприємств.