СТРАТЕГІЧНІ ОПЦІЇ ТА ПАРАМЕТРИ ФАСИЛІТАЦІЇ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті обґрунтовано стратегічне значення фасилітації як управлінського інструменту розвитку аграрних підприємств в умовах євроінтеграційних трансформацій. Доведено, що стратегічні альтернативи фасилітації забезпечують варіативність управлінських рішень, враховуючи специфіку зовнішнього середовища, ресурсний потенціал та інституційну зрілість підприємств. Визначено, що фасилітація набуває стратегічного виміру, виходячи за межі ситуативної взаємодії.

Зазначено, що цільові установки фасилітації слугують орієнтиром для вибору методів, форматів і рівня залучення учасників, а також визначають очікувані результати взаємодії. Підкреслено, що узгодження цільових установок із реальними потребами підприємств дозволяє уникнути шаблонних рішень і забезпечити адресність фасилітаційного впливу.

Запропоновано підхід до вибору фасилітаційної моделі (ORID, ToP, Kolb, Theory U тощо) відповідно до змісту установки, рівня готовності учасників та бажаного рівня трансформації, що гарантує методологічну узгодженість процесу. Підкреслено, що фасилітація в контексті євроінтеграції є ключовим механізмом адаптації та розвитку, сприяючи формуванню нової управлінської культури, орієнтованої на партнерство, прозорість і сталість.

Узагальнення стратегічних альтернатив і цільових установок дозволило виокремити концептуальні рамки управлінського впливу, а також зазначено, що ефективність фасилітаційних стратегій залежить від здатності мобілізувати внутрішні та зовнішні ресурси, необхідні для їх реалізації.