МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЕФЕКТИ ЕКСПОРТНОЇ СИРОВИННОЇ ОРІЄНТАЦІЇ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено глибинні макроекономічні наслідки домінування сировинного експорту в структурі аграрного сектора України. Аргументовано, що багаторічна експортна стратегія, орієнтована переважно на вивіз зернових, олійних культур та сировини з мінімальним рівнем переробки, формує стійку залежність національної економіки від глобальної цінової кон’юнктури та спричиняє низку системних ризиків. На основі аналізу проявів ефекту «голландської хвороби» виявлено негативні впливи на курс національної валюти, деградацію переробних галузей, технологічну стагнацію та посилення сировинного характеру торгівлі. Окреслено трансмісійні механізми впливу аграрної сировинної спеціалізації на ключові макропоказники – ВВП, платіжний баланс, інвестиційний клімат, рівень зайнятості в аграрних регіонах та рівень зовнішньоторговельної доданої вартості. Особливу увагу приділено аналізу періоду з 2014 року та впливу повномасштабної війни після 2022 року, яка актуалізувала питання критичної вразливості України до зовнішніх шоків, розривів логістики та експортної інфраструктури. На емпіричних прикладах показано, що країни, які тривалий час покладалися на сировинну модель розвитку, зіткнулися з високою волатильністю доходів, інвестиційною нестабільністю та складністю переходу до індустріальної економіки. Висвітлено потенційні сценарії трансформації агроекспорту: розвиток переробних кластерів, стимулювання експорту продукції з високою доданою вартістю (наприклад, готової продукції харчової промисловості), підтримка органічного виробництва, біоекономіки, сертифікації та інноваційних технологій. Запропоновано шляхи подолання «сировинної пастки» через інституційну реформу агрополітики, розвиток інфраструктури зберігання та транспортування, інвестиції в освіту та науку, посилення координації між Мінагро, Мінекономіки та експортними агентствами. Зроблено висновок, що лише перехід від сировинно-експортної до інноваційно-промислової моделі розвитку дозволить забезпечити довгострокову макроекономічну стабільність, зростання доходів, валютну стійкість та формування конкурентної переваги України на глобальному аграрному ринку.