УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Війна росії проти України спричинила серйозні соціальні ризики та значні втрати людського капіталу, що створюють критичні виклики для розвитку держави. Зниження чисельності та працездатності населення, вимушена міграція та руйнування освітньої й наукової інфраструктури призводять до суттєвих дисбалансів у соціально-економічній системі. У процесі воєнної та післявоєнної відбудови ефективне управління трансформацією людського капіталу стає визначальним чинником для збереження конкурентоспроможності України. Використання інноваційних підходів, стратегічного планування та антикризових управлінських рішень дозволяє мінімізувати втрати та створювати нові можливості для модернізації освітньої, економічної та соціальної сфер, а також поєднує наукову новизну з практичною цінністю для економіки та державного управління.

Воєнна агресія проти України спричинила значні соціально-економічні зміни, що безпосередньо вплинули на стан та розвиток людського капіталу. Масові міграції, демографічні втрати та погіршення здоров’я й освітніх можливостей населення створили критичні ризики для збереження трудового потенціалу держави. Руйнування ринку праці та освітньо-наукової інфраструктури підкреслює необхідність нових управлінських моделей для ефективної трансформації людського капіталу у післявоєнний період. Наукове вивчення механізмів управління цією трансформацією має велике теоретичне й практичне значення для стратегічного, інноваційного та антикризового менеджменту.

Дослідження показує, що війна створює безпрецедентні виклики для українського людського капіталу через соціальні ризики, зокрема масову міграцію, психологічний стрес, втрату робочих місць та професійних навичок. Це формує потребу в системному управлінні трансформацією людського потенціалу, що передбачає адаптацію соціально-економічних і організаційних структур до нових умов. Антикризові стратегії включають програми психологічної підтримки, модернізацію освіти та перепідготовку кадрів, гнучкі моделі зайнятості та стимули для персоналу. Особливу увагу приділено інноваційним підходам, таким як цифровізація управління, адаптивне навчання та створення кластерів інноваційної взаємодії.

Дослідження підтверджує, що трансформація людського капіталу в умовах війни є комплексним процесом, що поєднує управлінські, соціальні та технологічні рішення. Ефективне управління передбачає одночасне впровадження антикризових стратегій та інноваційних підходів для розвитку професійних, соціальних і психологічних ресурсів населення. Відновлення базується на інтеграції державних, корпоративних та освітніх ініціатив, що забезпечують гнучкість, адаптивність та сталий розвиток людського потенціалу. Практична реалізація цих підходів передбачає аналіз цифрової зрілості підприємства, оцінку внутрішніх ресурсів і потенціалу, а також розробку стратегічних сценаріїв із урахуванням цифрових трендів.